В Україні фіксують стрімке зниження чисельності популяції річкової риби – на 70% всього за 9 років. Причиною явища називають природні та антропогенні фактори. Очікується, що при таких темпах вже до 2024 року в країні будуть змушені перейти на імпорт.
Про це передали на сайті Національної академії аграрних наук України.
За словами директора Інституту рибного господарства НААН Ігоря Грициняка, щоб цього не сталося, держава повинна підтримувати програми селекції та відтворення риби.
На кошти, виділені урядом на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій в 2008-2009 році, при інституті були створені 3 нових лабораторії: біотехнології, вірусології та бактеріології, генетики та цитогенетики.
“Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові менше хворіють і краще ростуть. Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, а у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Близько 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині країни”, – розповідає Грициняк.
Фахівці НААН зазначають, що зараз Україна імпортує переважно морську рибу – через скорочення власного вилову.
Так, в Азовському морі фактично залишився тільки Бичок, тому що інші види були винищені “через безвідповідальне, хижацьке ставлення”, – говорить науковець.
“А з тих акваторій, де є більші популяції, нас витіснила Росія. Чорноморські зони вилову риби також переважно перебувають у руках РФ. Тому в Україні в рази зменшився вилов морської риби”, – коментує він ситуацію.
Експерт звернув увагу, що потреби імпортувати ставкову рибу в Україну немає, оскільки власної популяції повністю вистачає.
“Ми здатні збільшити її в рази та експортувати. Але інші країни захищають інтереси власних виробників. В Україні ж Регуляторна роль держави нівельована”, – каже вчений.
Експерт також звернув увагу, що у складі Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні, і зараз цей живий генетичний банк функціонує без допомоги держави. За його словами, галузь потребує державного захисту та підтримки програми селекції.