Свої роздуми військовий почав описувати з 13 березня.
Після звільнення Катюжанки на Київщині у місцевій школі знайшли один із щоденників військовослужбовців, ймовірно, офіцерського рангу, який пише роздуми про те, звідки і навіщо вони приїхали до Українуи аналізує воєнну стратегію РФ та вихваляється допитами українців.
Катюжанка перебувала під російською окупацією майже з перших днів повномасштабної війни.
Про це повідомляють “Схеми”.
Після звільнення Катюжанки у школі почали знаходити те, що залишили по собі загарбники. Крім окопів, закинутої техніки, знищеної інфраструктури – у шкільних кабінетах можна натрапити на літературу про «Велику вітчизняну війну», радянські енциклопедії, портрети Леніна та розписані дошки зі зверненням військових до українських дітей. І щоденники солдатів.
Один із таких щоденників знайшли у катюжанській школі. У ньому військовий, найімовірніше, офіцерського рангу, пише про те, звідки і навіщо армійці приїхали в Україну, аналізує воєнну стратегію РФ та розповідає, та про допити місцевих.
“Наш вчитель, моя дружина знайшла щоденник в одному з кабінетів, який вів, швидше за все, один із офіцерів. І, при тому, швидше за все – правник або представник Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ. Там це по контексту можна зрозуміти”, – каже директор місцевої школи Микола Микитчик.
Окупант почав описувати події у щоденнику від 13 березня.
“Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію. Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно все це”, – пише він.
Окупант роздумує, чи дійсно війна Росії проти України того варта.
“Хотіли бліцкриг, а в результаті… сіли на п’яту точку. Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий «нюрнберг», я вихляти не стану, винний, був, воював, шкодую!”, – йдеться у щоденнику.
Пізніше описує, як проводив допит.
“Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі – нацисти, – перераховує він. – Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами”.
Останній допис у щоденнику датований 19 березня.