23-річний Євген, оператор ПТРК “Стугна” з 30 окремої механізованої бригади знищив три десятки ворожих танків та іншої бронетехніки. Аби захищати Україну, він повернувся на батьківщину з Польщі, де працював кілька років.
На фронті також воюють двоє старших братів захисника. Його історію розповіли у 30 ОМБр.
Уродженець Хмельницького Євген – сирота. Він зростав у інтернаті, жив у прийомній родині. Коли хлопцеві виповнилося 18-ть, він поїхав на заробітки у Туреччину, а потім у Польщу. Однак зрештою повернувся в Україну, аби захищати рідну землю. Саме так раніше вчинили двоє його братів. Тож хлопець наслідував приклад старших – і підписав контракт з ЗСУ два роки тому.
На полігоні навчального центру захисник опанував ПТРК “Стугна” – і долучився до лав протитанкового підрозділу 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
Наразі за плечима у воїна – дві ротації в зону ООС. Зараз і Євген, і обидва його брати боронять Українну на одному з напрямків війни з Росією, новий етап якої розпочався з широкомасштабного вторгнення російських військ 24 лютого.
“Моє завдання, як оператора “Стугни”, просте й зрозуміле – знайти і знищити ворожу техніку. Головне – не дозволити російським танкам підійти близько до наших позицій. Та навіть якщо танків буде дуже багато і ми не встигнемо знищити їх усіх, у “ближньому” бою князівській бригаді теж є чим зустріти ворога. У нас достатньо й українських, і закордонних “застосунків” для перетворення російської броні на металобрухт. Додайте сюди до біса велику мотивацію! У нас тут справжнє сафарі на окупантів: лише моя група знищила більше трьох десятків одиниць російської техніки!” – цитують розповідь захисника на сторінці бригади у Facebook.
Воїн ділиться: така ефективність – результат відмінної злагодженості його групи та хороша взаємодія з іншими підрозділами Збройних Сил України. А головне – висока мотивація та бойовий дух. Бажання українських воїнів очистити рідну землю від ворога спонукає їх першими зустрічати техніку російських окупантів і вступати з ними в бій до повного знищення рашистів.
За словами Євгена, українські піхотинці називають протитанкові групи своїм щитом.
“Не раз доводилося вести бій проти російських танків, які атакують за потужної підтримки своєї артилерії, – згадує оператор “Стугни”. Бувало, що хлопці з нашого підрозділу навіть під “Градами” не бігли ховатися, а продовжували заряджати ракети, аби тільки знищити якомога більше рашистських танків”, – розповідає воїн.
Попри те, що захисникові лише 23 роки, він має дружину і двох маленьких дітей. За ними, зізнається Євген, страшенно скучає і прагне чимшвидше повернутися до родини.
“План дій у нас простий: чим більше знищимо цих нелюдів, чим швидше виженемо їх з України – тим скоріше повернемося до своїх сімей. Я знаю, що перемогти зло непросто, але ми це зробимо!” – запевняє захисник.