Чоловік Наталії Зарицької, український військовий, який зраз знаходиться на “Азовсталі”.
Останній раз він виходив на зв’язок ще 7 травня, буквально на 15 хвилин.
“Мала, норм. Живий, здоровий. Більш на жаль, нічого втішного. Пишу майже з того світу. Кільце стискається на “Азовсталі”. Ми відступаємо далі.”
Також він просив допомогти його мамі по можливості. Та казав що ООН та Червоний Хрест цікавиться виключно цивільними. Бійці помирають у підвалах заводу від сепсису через брак антибіотиків, пораненим ріжуть кінцівки в темряві без знеболення.
Наталія та інші дружини, матері захисників “Азовсталі” намагаються робити усе що в їхніх силах, аби врятувати своїх чоловіків та синів.
“Я писала Президенту Зеленському, Олені Зеленській, Шмигалю та Арестовичу. Ніхто мені так і не відповів. Також дала понад 15 інтерв’ю нашим та іноземним ЗМІ. Але єдиний хто відповів мені був помічник генштабу ЗСУ зі стратегічних комунікацій. Він сказав що просто треба вірити.
А що каже чоловік? Каже що полону не буде, будуть битися до останньої крові. Він схуд на 20 кілограм, пожовтів, змінилися очі, але він досі сильний духом. Я вірю, що ще побачу його…
Коли він зник на два тижні то мені всі казали що він загинув. Але він живий! Наші хлопці, вони сталеві. Вони вважають що померти не страшно, страшно жити у 21 столітті, де можливе таке жахіття.”