В Україні вже найближчим часом можуть ухвалити новий проєкт Трудового кодексу. Головне нововведення – звільняти співробітників буде легше. Це, як упевнені “слуги народу”, дозволить легко і без побоювання створювати робочі місця. З іншого боку, юристи і представники профспілок б’ють на сполох, мовляв, співробітників хочуть позбавити базового права.
Нова ідея “Слуг народу” – звільняти має бути просто
Бізнес повинен отримати можливість легко звільняти співробітників, і це спростить і процедуру створення нових робочих місць, заявила на одній із зустрічей з підприємцями голова профільного комітету Галина Третьякова. З цим же твердженням погодився і минулий склад уряду, який до нового проєкту КЗпП вніс можливість скорочувати людей взагалі без причини.
Ідея така: права співробітників і роботодавців повинні бути рівноцінними. Мовляв, якщо людина може просто так звільнитися, то і роботодавець повинен мати можливість просто так звільнити. З таким твердженням, зрозуміло, не згодні ні профспілки, ні асоціації працівників.
Асоціація працівників України опублікувала відкритий лист, адресований Галині Третьяковій. На їхню думку, пропозиції порушують конституційні права українців.
Керівник громадської організації “Трудові ініціативи” Георгій Сандул із таким твердженням погоджується. “Є 22 стаття Конституції. Не допускається зниження обсягу прав українців. Якщо утискають права, які вже існують, це можна вважати антиконституційним рішенням”, – розповідає Сандул у коментарі
Уже зараз, крім урядового проєкту КЗпП, у парламенті перебуває ще чотири альтернативних документи: по два від Наталії Королевської та Юлії Тимошенко. “Зараз буде поданий аналогічний проєкт і він уже був відправлений на експертизу до Мін’юсту. Урядовий проєкт Кодексу про працю не був узгоджений із роботодавцями та профспілками. Він усіх не влаштовує. Там 98 статей і він істотно погіршує трудові гарантії. У нас ратифіковано конвенцію МОП, де рамково описані права, які не можна погіршувати”, – розповідає Сандул.
Згідно з пропозицією уряду, у статті 35-й законопроєкту роботодавцю дають право за власним бажанням звільняти співробітника. Зараз обов’язково потрібно вказувати підстави для такого рішення. Якби роботодавець просто так “попрощався” зі співробітником, той міг би піти в суд і виграти його.
Більше того, найчастіше, відзначає юрист Олександр Плахотник, судді зобов’язують виплатити зарплату за весь період, коли працівник не міг потрапити на робоче місце через незаконне звільнення.
Нові причини для звільнення:
за бажанням роботодавця;
повторне за 180 днів порушення трудового договору (без вказівки, якого саме пункту).
“Перелік умов трудового договору, порушення яких є підставою для його припинення відповідно до цієї статті, визначається в трудовому договорі”, – йдеться у документі.
Найімовініше, ці пункти адаптують і допрацюють, однак головна ідея – спрощення процедури звільнення – залишиться.
Усі причини для звільнення:
закінчення строку трудового договору;
згода сторін;
розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 33, 34);
розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 35-40);
незалежні від волі сторін підстави (статті 42-46);
підстави, передбачені трудовим договором (стаття 47);
інші підстави, передбачені законом.
До роботи зможуть примушувати, але в окремих випадках
Працювати на армію (альтернативна служба), за рішенням суду або під час воєнного стану доведеться, навіть якщо не хочеться, йдеться в неофіційній редакції проєкту документа.
З іншого боку, якщо роботодавець примушує працювати вночі або на вихідних, платитимуть менше. Зараз офіційно діє подвійна ставка. Наприклад, якщо за робочий день у понеділок платять 500 грн, то за роботу в законний вихідний у суботу повинні заплатити мінімум 1 тис. грн.
Новий КЗпП нібито вдарить по гаманцях роботоголіків. Наприклад, у суботу замість 1 тис. зможуть заплатити всього 600 грн. “Оплата праці за роботу у вихідні або неробочі дні здійснюється в підвищеному розмірі, визначеному трудовим договором та / або відповідним колективним договором. З урахуванням такого підвищення оплата праці повинна бути як мінімум на 20 відсотків вище оплати праці працівника в межах встановленої в трудовому договорі норми праці”, – йдеться в проєкті.
Новий Кодекс законів про працю розробляють уже не перший рік. Свої пропозиції у вигляді законопроєкту реєстрував ще Володимир Гройсман під час перебування своєї роботи на посаді народного депутата.
“Слуги народу” ж вирішили піти на радикальний крок і заради інтересів роботодавця урізати трудові права українців.