В Україні проєкт бюджету-2021 в першому читанні ухвалили з урахуванням “дуже оптимістичного” прогнозу зростання ВВП, занадто високої інфляції й найвищого в історії кредиту.
Інфляцію намагаються розігнати, щоб наростити доходи
Найважливіші показники бюджету – це доходи й витрати. На наступний рік доходи бюджету передбачили на рівні 1 трлн 91 млрд грн, а витрати – 1 трлн 351 млрд грн. Традиційно витрати бюджету перевищують доходи, цього разу на 270 млрд грн. Ексміністр економічного розвитку Павло Кухта впевнений – дефіцит буде ще більшим.
“У бюджет закладено високий показник інфляції (на рівні 7,3%, – Авт.), вище, ніж інші прогнози. Це може бути зроблено для того, щоб отримати вищою дохідну базу. Але якщо інфляція буде меншою, бюджет отримає менше доходів. Також у бюджеті закладені деякі передумови до поліпшення адміністрування податків і, відповідно, надходжень. Це передбачає законодавчі зміни, які, до речі, Рада вже не підтримала. За рахунок таких поліпшень повинні були збільшитися надходження, значить, дохідну базу додатково завищено”, – сказав він у коментарі OBOZREVATEL.
Дефіцит держбюджету трохи зменшився порівняно з нинішнім роком. Якщо на 2020-й його заклали на рівні 7,5% від ВВП, то в 2021-му – 6%.
“Нормальний дефіцит держбюджету – це максимум 3% від ВВП, – стверджує керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак. – У минулі роки (в уряді Володимира Гройсмана. – Авт.) Міністерство фінансів зводило дефіцит до 2% ВВП. Зараз ми говоримо про цифру втричі більшу. І цей дефіцит фінансуватиметься за рахунок збільшення державного боргу”.
Тільки на обслуговування боргів (без погашення) віддадуть 160 млрд
Державний борг України досягне 64,6% від ВВП. Наступного року ми віддамо на обслуговування боргів 160 млрд грн. За словами Павла Кухти, загалом за наступний рік нам доведеться позичити 700 млрд грн. Адже потрібно не тільки покрити дефіцит, а й рефінансувати минулі борги. Це найбільша цифра річних кредитів в історії України. Де ж їх взяти?
“Понад 550 млрд грн хочуть отримати з джерел усередині країни. Це виглядає нереально. Наш внутрішній ринок просто не має такого ресурсу. Якщо все піде на кредити державі, то приватний сектор не зможе кредитуватися”, – підсумував Кухта.
Взяти гроші з зовнішніх ринків також буде не просто
“Зовнішні ринки зараз закриті, – розповідає ексміністр інфраструктури 2016-2019 р. Володимир Омелян. – Співпрацю з МВФ фактично зірвано. Другого і третього траншу цього року не буде. І не зрозуміло, чи будуть вони наступного року. Фактично в Мінфіну є єдиний механізм: через рефінанс Нацбанку накачувати грошима держбанки і вкидати їх в економіку. Це – емісія гривні. Буде дика інфляція”.
Раніше планувалося, що ключовими роками з виплати державного боргу стануть 2019-2021. Потім навантаження на бюджет повинно зменшитися. Але з такими темпами нарощування нових боргів криза очевидно затягнеться.
Зростання ВВП здається сумнівним
У Бюджеті-2021 ВВП закладають на рівні 4,5 трлн грн. За прогнозами зростання внутрішнього валового продукту має скласти 4,6%. Ця цифра також не витримує критики.
“Було б добре, якби наступного року ми змогли хоча б зупинити падіння, – заявив у коментарі OBOZREVATEL Омелян. – Щоб забезпечити зростання ВВП на рівні 4,6%, ми повинні створювати сотні тисяч робочих місць. У яких галузях? У нас повна стагнація, повний провал із надходжень усього держсектора економіки, великі труднощі як на внутрішньому ринку споживання, так і в експортерів. За рахунок яких інструментів має бути зростання?”
Структура витрат
На наступний рік ми бачимо суттєве зростання витрат практично в усіх напрямах. Більше грошей отримають сфери освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, правоохоронна система та інші.
“Проблема в тому, що уряд намагається профінансувати всі витрати одночасно. – розповідає Дарина Марчак. – Ми хочемо відразу збільшити зарплати й пенсії, і соціальні стандарти, і витрати на будівництво доріг, на медицину та освіту. Це створює проблему. Бюджет – це гроші. Вони не беруться нізвідки. Це гроші платників податків. Щоб витратити більше, потрібно десь це взяти.
Незважаючи на те, що витрати з багатьох статей збільшили більше, ніж могли, частина напрямів усе одно відчуває недофінансування. Наприклад, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, медицина повинна мати не менше ніж 5% від ВВП у 2021-му. Але поки їм доведеться задовольнятися 3,5%. Та сама медицина могла б отримати й більше, якби, наприклад, не збільшували витрати на Офіс президента й Верховну Раду.
Врешті, держава замість скорочення дефіциту й виходу з кризи необґрунтовано збільшує видаткову частину із соціальних напрямів. Як наслідок, ми беремо позики не щоб створити передумови до зростання економіки, а щоб укотре “проїсти”.