У Бахмуті цілий “вінегрет” з окупантів: є досвідчені оператори дронів, а є “вагнерівці”. Але українська артилерія працює по них однаково.
Про це головний сержант роти 130 батальйону ТРО, підрозділ “Шведи”, Дмитро Беляк (Білий) розповів “Українському свідку”, передають Патріоти України.
До повномасштабного вторгнення чоловік працював у корпоративному бізнесі. За словами Білого, оперативна ситуація у місті змінюється за лічені секунди.
“Це стосується як лінії контакту, так і місцевості, – каже військовий. – Пауза у 38 секунд, я рахував, і росіяни знов починають штурм. Ці штурми доволі класичні: йде група 6-10 осіб, намагається зайняти коридор для пересування від своїх основних позицій. Росіяни просуваються як спрут: вулиця-перехрестя-будинок.
Те, що Бахмут зруйновано вщент, вже ні для кого не секрет. Війська РФ рівняють місто із землею, аби ЗСУ не могли закріплюватись в будинках. Для цього росіяни використовують будь-яку зброю, від великих калібрів до фосфорних снарядів. Білий не раз бачив та відчував, як руйнуються житлові будинки. “Так можна отримати нову фобію, коли на тебе складається цілий під’їзд: тонни, десятки тонн цегли, плит та меблів зі зруйнованих квартир. Я таке переживав неодноразово”, – розповідає чоловік.
Білий також поділився із журналістами досвідом боїв у місті. “Іноді буває так, що відстань між нами та ворогом сягає 30-50 метрів. Ти не тільки бачиш противника, а й чуєш його – наприклад, як поранені росіяни кличуть на допомогу”.
Противник ЗСУ у Бахмуті – це, за словами Білого, вінегрет. “Є, наприклад, дуже досвідчені оператори дронів, справжні професіонали, – розповідає військовий. – А іноді наступають “Вагнера”, вдягнені у прості куртки. Але коли по них працює наша артилерія, то різниці немає ніякої, всі дохнуть однаково”.
Цікавою є психологія бою, про яку Білий розповідає новобранцям. Вона зав’язана на математиці: чоловік вчить рекрутів слухати кількість пострілів та вираховувати момент, коли противник буде замінювати ріжок з патронами.
Долати страх на війні військовому допомагає досвід у парашутному спорті. “Хімія страху всюди однакова. Мені допомагають два питання: мені страшно і я це роблю чи мені страшно і я цього не роблю?”
Чоловік розповів про своє бачення того, як українцям уникнути реваншу з боку переможеної та приниженої росії. “Вони мають отримати травму на рівні ДНК: коли вони чують слово “українець”, їх має скручувати, наче шахового коня. Вони мають робити все, аби їхні діти ніколи більше не йшли війною на Україну”.