Мінськ – Україна на переговорах у Мінську 18 вересня знову заявила, що перш за все вимагає безпеки на Донбасі, роззброєння бойовиків, виведення російських військ та відновлення контролю над державним кордоном на Донбасі. А Росія та підтримувані нею так звані ОРДЛО хочуть перш за все особливого статусу окупованих районів Донбасу, місцевих виборів на їхніх умовах та амністії учасників бойових дій.
Узгодити так звану «формулу Штайнмаєра», яка передбачає політичне врегулювання – вибори та особливий статус самоврядування на Донбасі, і яку безплідно обговорюють вже 4 роки, на засіданні 18 вересня не вдалося. Хоча саме таке рішення було потрібно, щоб Росія погодилася на зустріч у жовтні лідерів «Норманської четвірки».
Дорожню карту про втілення запропонованої у 2015 році в розвиток Мінських домовленостей «формули Штайнмаєра» обговорювали на засіданні політичної підгрупи. Там до роботи приступив новий представник України, призначений президентом Зеленським, Олексій Резников. Але виявилося, що і нові обличчя на переговорах не дали бажаного Росії результату. Тому що позиції сторін відрізняються кардинально.
Про прогрес щодо втілення «формули Штайнмаєра» посол Мартін Сайдік не сказав, заявивши, що Тристороння контактна група з врегулювання на Донбасі (ТКГ) працює за принципом консенсусу, і він не може коментувати позиції сторін. Але за підсумками засідання ТКГ Сайдік лише обережно заявив, що сторони 1 жовтня продовжать дискусії з питань імплементації «формули Штайнмаєра».
Позиція України: перш за все безпека та виведення російських військ
Речниця представника України на переговорах Дарка Оліфер заявила за підсумками дискусій, що «реалізація «формули Штайнмаєра» можлива лише за умови виконання наступних пунктів: повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної виборчої комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами».
Позиція Росії: Київ зірвав розведення сил і засобів ураження
Представник Росії на переговорах у Мінську Борис Гризлов заявив за підсумками дня, що Київ своєю позицією «зірвав і ухвалення рішення про розведення сил у Петровському і Золотому, оскільки питання безпеки повинні бути синхронізовані з політичними питаннями».
Гризлов в інтерв’ю російським ЗМІ сказав, що «доручення» «нормандського формату» «містило одночасно пункти з політики і безпеки, і такими діями Київ поставив під загрозу саміт «Нормандської четвірки», так як умовою проведення саміту було наявність успішного результату за цими двома напрямками».
Із подібними заявами виступили також і представники угруповання «ДНР». Зокрема Наталія Ніканорова, яка називає себе так званим «міністром закордонних справ» угруповання «ДНР», сказала що «Київ помилково наділяє пріоритетом рішення питання безпеки». Вона також додала стару вимогу – включити положення про особливий статус Донбасу в Конституцію України.
У питаннях обміну полоненими та розведення сил – також без прогресу
За словами представника ОБСЄ на переговорах у Мінську Мартіна Сайдіка, 1 жовтня продовжиться також обговорення питань розведення сил і засобів ураження на Донбасі та обміну полоненими. Цього разу в цьому також прогресу не було. Щодо обміну полоненими у зв’язку з бойовими діями на Донбасі, то залишаються проблеми з ухваленням правових рішень для їхнього звільнення, так званої «юридичної очистки».
Таким чином 18 вересня фактично жодного рішення на переговорах щодо Донбасу не було. Сайдік зміг лише відзначити прогрес у відновленні моста у Станиці Луганській: «В даний час успішно ведеться підготовка до ремонтних робіт. Ви знаєте, яку увагу я завжди приділяв саме цьому питанню».
Також, за словами Мартіна Сайдіка, перемир’я, узгоджене ТКГ, яке вступило в силу 21 липня, є найтривалішим віж початку конфлікту.
«Однак, в деякі дні порушення режиму припинення вогню різко зростали, тому я переконливо нагадую про політичну відповідальність сторін, закликаючи дотримуватися взятих ними зобов’язань», – зазначив представник ОБСЄ.