Сім’ї загиблих добровольців, уже більше року добиваються, щоб їхніх рідних прирівняли до військовослужбовців. Зокрема, цим переймається родина азовця Дениса Котенка на позивний Шкіпер. Усе через те, що на початку повномасштабного вторгнення багато бійців не встигли оформити свого статусу, або вступили до щойно утворених підрозділів. Тож після їхньої смерті сім’ї не можуть довести, що родичі загинули, захищаючи Україну. fakty.com.ua
Денис Котенко став на захист України ще 2014 року. Коли росія напала на Україну, він кинув університет і вступив до полку Азов. Брав участь у визволенні Маріуполя, пройшов Широкінську операцію. За рік до великої ві*йни почав працювати у міністерстві ветеранів, але після повномасштабного вторгнення не роздумуючи кинувся захищати країну вдруге.
Коли Денис загинув, на сім’ю звалилося не лише неосяжне горе, а й бюрократичне пекло. Адже про оформлення у перші тижні війни боєць не думав. Тож сім’я не має права ані на пільги, ані на виплати. А у Дениса залишився маленький син. Уже понад рік батьки оббивають чиновницькі пороги. Зверталися і до міністерства ветеранів, де працював Денис, але там затребували докази того, що боєць загинув саме у бою.
У такій ситуації опинилися чимало сімей захисників-добровольців, які на початку великої війни вступили до лав щойно сформованих підрозділів, що не встигли офіційно оформитись.
Кинуті на призволяще і поранені бійці-добровольці. Ветеран Азову Олексій втратив ногу у березні у боях у Ворзелі. Вони з побратимами проводили розвідку і потрапили в оточення росіян. Вибратися вдалося дивом, але у Олексієві зрізало ногу. Далі – тривале лікування, реабілітація та протезування. Усе це добровольці змушені оплачувати самостійно. Так само вони не можуть отримати статус інваліда війни та виплати за поранення. Олексієві пощастило, йому допомогли з лікуванням.
Щоб прирівняти добровольців до учасників бойових дій ще торік у квітні зареєстрували законопроєкт, але ухвалити його нардепи спромоглися лише у січні. Та досі закон так і не запрацював – Кабмін ніяк не міг затвердити додаткову постанову. Ухвалили її лише у нещодавно. Тепер пораненим добровольцям та сім’ям загиблих треба звернутися із заявою у міністерство ветеранів та зібрати теку документів. Найважче буде знайти свідків, які підтвердять, що захисник отримав поранення чи загинув у бою.9