В Україні вже наступного місяця з’являться нові гроші. Замість старої 10-гривневої купюри в обіг введуть монети такого ж еквівалента. Згодом кількість готівки в країні скоротиться, а більшість платежів перейде в онлайн.
Уже третього червня Національний банк випустить в обіг нову монету номіналом 10 гривень (дивіться фотографію). Вони з часом повністю займуть місце наявних банкнот. Головна причина: паперові гроші швидко зношуються, їх доводиться часто замінювати, а монети слугують у рази довше.
У НБУ підрахували, що після того, як усі дрібні купюри замінять на монети, держава зможе заощадити 1 млрд грн! Якщо купюра в 10 грн зношується за один-два роки, то монета такого ж самого еквівалента може слугувати в десятки разів довше – 20-25 років.
Отже, третього червня регулятор випустить в обіг п’ять мільйонів монет номіналом у 10 грн. Із цього ж дня всі торгові мережі, магазини тощо зобов’язані приймати новий “дріб’язок”.
“Із 3 червня 2020 року банки зможуть отримувати оновлені грошові знаки в Національному банку й видавати їх своїм клієнтам. Національний банк подбав про максимальну зручність обміну відповідних банкнот на нові монети – громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 10 гривень на оборотні монети цього номіналу”, – заявили в звіті регулятора.
Обмінювати 10-гривневі купюри не потрібно. Ними можна розраховуватися необмежену кількість часу. Але нові банкноти такого номіналу випускати не будуть, тому з часом вони повністю підуть з обороту.
Ще торік з обігу вивели монети номіналом 1,2 і 5 копійок, перестали поповнювати монети номіналом 25 копійок, а з 25 жовтня ввели купюру номіналом у 1000 грн. У результаті в обороті залишаться:
монети: 10 і 50 копійок, 1, 2, 5 і 10 гривень;
банкноти: 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.
Але й це не межа. Провідні економічні уми по всьому світу говорять: країни з часом повинні зовсім відмовитися від готівки. У деяких державах (Швеція, Норвегія) вже зараз далеко не в кожному магазині можна розрахуватися “папірцями”. До цього прагне і Україна.
Ще п’ять років тому НБУ затвердив стратегію “економіки без готівки”, згідно з якою 55% усіх операцій у 2020-му повинні проходити за безналом. Можливо, з урахуванням карантину, який передбачити було неможливо, цей показник навіть вдасться “побити”.
Як Україна відмовиться від готівки
У світі 1,4 мільярда людей змушені обходитися менш ніж 1,25 долара в день. Водночас через корупцію, хабарництво, крадіжки й ухилення від податків із країн, що розвиваються, фактично викрадено близько 1,26 трлн, йдеться в дослідженні Світового економічного форуму. “Якби ми могли повернути гроші цим країнам, ми підняли б доходи цим 1,4 мільярда осіб вище порога бідності і тримали на такому рівні щонайменше шість років”, – ідеться в звіті ВЕФ.
Готівкою платять сірі зарплати, дають хабарі, купують наркотики тощо. Такі платежі практично неможливо простежити. За п’ять років, починаючи з 2015-го, в планах Нацбанку – скоротити обіг готівки майже удвічі. Провідні економічні уми прогнозують: майбутнє за cashless-економікою. Уже зараз багато країн визнають, що випуск купюр невеликим номіналом спричиняє збитки.
“Це добре, що ми переходимо на безнал, зокрема й тому, що з таких платежів сплачуються податки. Також українцям надійніше перейти на безнал, ніж користуватися паперовими грошима. У разі крадіжки ви просто заблокуєте картку й нічого не втратите”, – пояснив економіст Тарас Козак.
Поки кількість готівки активно скорочують розвинені країни, однак і Україна може посісти першість у списку cashless-економік. І для нас це шанс не просто скоротити витрати на випускання грошей, але й позбутися левової частки тіньової економіки. За різними оцінками, до 37-40% ВВП не обкладається податком. Корупція, бюджетні крадіжки, чорний бізнес – усі ці сфери живуть за рахунок готівкових коштів.
Електронні перекази легко простежити, вони завжди мають відправника та одержувача. А враховуючи, що з 28 квітня всі транзакції на суму від 5 тис. грн потрібно проводити після верифікації, відмивати гроші стає все складніше.