“Підводні камені” в бюджеті освіти 2021. Кошти на боротьбу з COVID потраплять на місця ближче до кінця 1 кварталу 2021.(Портал Всеосвіта).
Про це написала ексміністерка освіти Ганна Новосад.
Кошти для освіти на боротьбу з COVID будуть. Але вже у 2021. Окрема субвенція + дозвіл використовувати залишки освітньої субвенції з попередніх років на заходи безпеки. Це добре. Але ці кошти, реалістично, потраплять на місця ближче до кінця 1 кварталу 2021. За що купувати маски до того? Поки не зрозуміло.
Вона зазначила, що програма «Спроможна школа» для підтримки опорних шкіл зберігається, хоч і на 0,5 млрд менше – загалом 1 млрд. Інші освітні програми, у тому числі на іклюзивну освіту, залишаються на рівні 2020.
Ексміністерка нарікнула на те, що в науці все залишається без змін.
Зберегли цьогорічні 500+ млн (583 у проєкті 2021) на Національний Фонд Досліджень. Варто було збільшувати, хоча б до мільярду. Вважаю, наукові дослідження дещо важливішими, ніж ремонти приймалень. Але такі пріоритети.
І додала, що нова Українська Школа на 2022 точно має мати видатки не на рівні 2020, а значно більші. Адже у реформу зайдуть 5-9 класи.
В той же час, народна депутатка Інна Совсун у своїй колонці для Української правди написала, що це лише проєкт бюджету, який пропонує уряд. Тож, до листопада, коли за проєкт мають проголосувати фінально, він може суттєво змінитися:
Урядовий проєкт з’явився у розпал передвиборчої кампанії на місцеві вибори, а от голосувати за нього будуть вже після них. Тож є ризик, що держбюджет можуть використати як інструмент агітації.
Інна Совсун розповіла, що у проєкті бюджету закладено мінімальну зарплату у 6000 грн з 1 січня, і 6500 – з 1 липня 2021 року. Таке суттєве підвищення мінімалки без зміни системи оплати праці означатиме скорочення розриву між зарплатою молодих вчителів та викладачів і більш досвідчених, зазначила народна депутатка.
Для більш досвідчених освітян зарплати зростуть приблизно на 10%, а для початківців – вполовину. Короткостроково це позитивно, адже на вході у професію освітяни отримують близько 4-5 тисяч гривень, і звісно, мало хто хоче працювати за такі гроші. Однак у перспективі пласка шкала оплати праці, коли оклад зростає не залежно від кваліфікації, а лишень залежно від стажу або наявності доплат, не стимулює професійне зростання, – переконана Інна Совсун.
Якщо говорити про обсяг видатків, то освітня субвенція на зарплати шкільним вчителям зростає на 30% – до 102,5 млрд гривень. Видатки на підготовку кадрів у закладах вищої освіти ростуть на третину, до 21,9 млрд, а у коледжах і технікумах – на 25%, до 4,9 млрд.
Це помітне зростання, однак навіть близько не достатнє для того, аби реалізувати постанову №822 “Про оплату праці педагогічних та науково-педагогічних працівників”. Ця постанова описує перехід до обсягів оплати праці, передбачених законом “Про освіту”, до 2023 року, і передбачає зростання зарплат освітян у 2-2,5 рази.
Зростання, передбачене проектом бюджету, навіть якщо знайдуть гроші на його реалізацію, означатиме “підтягування” найменших зарплат у сфері освіти до розміру мінімальної, а в середньому зарплати у сфері освіти просто трохи наблизяться до середньої по країні (бо зараз вони нижчі).