Підвищення заробітної плати повинно відображати професійне зростання працівника.
Перелік обов’язків педагога і за звичайних умов містить безліч пунктів, а що вже говорити за період пандемії, коли на плечі педагогів покладена понаднормова відповідальність. За таких умов і зарплата повинна бути відповідною – відображати й робочий час, і якість роботи та професійне зростання.
Міністерство освіти і науки розробило концепцію реформування оплати праці педагогічних працівників, однак профспілка має власне бачення з цього приводу. Народна депутатка Наталія Піпа на сайті «Українська правда» розмірковує над тим, яка ж концепція є кращою для освітян.
Насамперед варто згадати Постанову № 822, ухвалену урядом Гройсмана, про триетапне підвищення зарплат педпрацівників. Щоб реалізувати перший етап, потрібно 50 млрд гривень, однак у бюджеті таких грошей немає. Тож у наступному році уряд пропонує виділити на заробітні плати освітян лише 24,97 млрд додаткових коштів.
Наразі є розрахунки профспілки, за якими на підвищення зарплат педпрацівників потрібно близько 34 млрд гривень. Тому буду ініціювати збільшення запланованих урядом видатків за цією статтею бюджету ще на 9 млрд гривень та працювати над тим, аби освіту наступного року не обділили. Я схиляюся до думки: якщо є політична воля, то й гроші знаходяться, – зазначила народна депутатка.
Як зміниться заробітна плата педагогічних працівників відповідно до концепцій МОН та Профспілки?
ВАРІАНТ 1. ПРОПОЗИЦІЯ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ:
скасувати підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педпрацівників на 10% (постанова Кабміну № 22 від 22.01.2018) та підвищити посадові оклади науково-педагогічних працівників на 11% (постанова Кабміну № 36 від 23.01.2019).
Натомість зробити надбавку працівникам освіти на рівні 12%; встановити надбавку за престижність праці у єдиному розмірі – 15% посадового окладу (ставки заробітної плати) замість нинішніх 5-30%.
ВАРІАНТ 2. ПРОПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛКИ:
підвищити посадові оклади на 50% (коефіцієнт 1,5). Так само скасувати підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педпрацівників на 10% та науково-педагогічних працівників на 11%. Скасувати надбавку за престижність педагогічної праці у розмірі від 5 до 30% (постанова Кабміну №373 від 23.03.2011).
Для прикладу, умовний оклад вчителя, який працює за програмою НУШ – 1000 гривень. Наразі розрахунок проводиться у такий спосіб: тисяча множиться на коефіцієнт надбавки педпрацівника 1.1 і максимальну надбавку за престижність праці 1.30. Вчитель отримує 1430 гривень.
РОЗРАХУНОК МОН: умовні 1000 грн помножити на новий коефіцієнт надбавки педпрацівника 1.2 і єдину встановлену надбавку за престижність праці 1.15. Вчитель отримуватиме 1380 гривень, тобто менше.
РОЗРАХУНОК ПРОФСПІЛКИ: умовні 1000 грн помножити на новий коефіцієнт 1,5. Вчитель отримуватиме 1500 гривень, тобто більше.
Так, за концепцією МОН зростання зарплатні передбачатиметься для тих педпрацівників, які отримували надбавку за престижність менше ніж 1.20, і зростання це не суттєве. А хто отримував максимальну надбавку 1.30, для тих заробітна плата взагалі не зросте і навіть зменшиться, – прокоментувала Наталія Піпа.
Депутатка навела приклад з Львівською областю. Так, лише у трьох об’єднаних територіальних громадах надбавка за престижність праці складає менше ніж 20%. В решті громад педпрацівники отримують цю надбавку у розмірі 20-30%, з них у 17-ти громадах і районах мають максимальну надбавку – 30%.
Це означає, що запропоноване Міносвіти підвищення посадових окладів призведе до зниження заробітної плати педпрацівників у 17-ти громадах і районах, – наголосила Піпа.
Натомість за варіантом профспілки, у цих 17 громадах і районах, де наразі надбавка за престижність 30%, підвищення зарплати становитиме близько 5%; у 48-ми громадах і районах, де надбавка 20-25%, зарплата збільшиться на 10-20%; у 3-х громадах, де надбавка менше ніж 20%, зарплата зросте на 25-35%. Реальне підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників (працівників закладів вищої освіти) складе 39%.
У такий спосіб, посадові оклади з 2021 року за основними посадами педагогічних та науково-педагогічних працівників становитимуть:
вчитель без категорії – 6197 грн;
вчитель вищої категорії – 8240 грн;
викладач закладу вищої освіти – 9449 грн;
доцент – 11645 грн.
Зважаючи на ці розрахунки, я підтримую пропозицію профспілки працівників освіти. Проте і вона не є ідеальною та вимагає доопрацювання, – наголосила депутатка.
За її словами, обидва варіанти підвищення оплати праці не прив’язані до професійного зростання педагогічних працівників і не створюють мотивації для професійного вдосконалення. Існує лише винагорода за роботу, але не за якість цієї роботи.
Добре, що є діалог між владою і профспілкою освітян. Але у реформуванні оплати праці педпрацівників важливо розв’язувати проблему не точково, а комплексно і далекоглядно. Держава повинна зробити освіту пріоритетом і створити такі умови, щоб приваблювати в освітню галузь найкращих фахівців. Лише тоді в Україні професія педпрацівника буде дійсно престижною, – підсумувала Наталія Піпа.