ПЛР-тестування і верифікація коронавірусної хвороби були важливі тим, що дозволяли виявляти хворих, визначати контактних і стримувати, таким чином поширення епідемії. На початку повторне ПЛР-тестування дозволяло припиняти ізоляцію, виписувати з лікарні, виходити на роботу.
Але уже можна стверджувати, що широке ПЛР-тестування в цьому сенсі вичерпало себе і може потроху згортатися. Вивільнені кошти доцільніше було б скерувати на інші нагальні потреби. Залишити ПЛР можна для госпіталізацій, поїздок за кордон тощо.
1. Лікарі вже мають великий досвід роботи з хворими на ковід, тому діагностика на основі клінічних даних більш точна і значно дешевша, ніж ПЛР-тестування.
2. Діагноз на основі клініки встановлюється одразу, а результат ПЛР-тесту потрібно чекати довго. Зрештою, діагноз у хворого підтверджується вже тоді, коли його заразність втрачається.
3. Поширення хвороби досягло таких масштабів, коли відслідкувати та ізолювати контактних на основі тестування вже немає можливості.
4. Застарілі дані свідчили, що тільки негативний ПЛР-тест показував, що хворий уже не є заразним. Тепер же заразність можна порахувати у днях від появи симптомів і припиняти ізоляцію без ПЛР-тестування.
5. Реальна захворюваність і відсутність мотивації тестуватися призвели до того, що реальна і офіційна статистика відрізняються дуже сильно. Тому навіть для статистики ПЛР-тестування вже не є доцільним.
6. Підтверджений чи непідтверджений ковід абсолютно не впливають на тактику лікування і прогноз пацієнта.
За словами міністра ОЗ собівартість одного ПЛР-тестування складає 700-800 грн. За добу в Україні проводять приблизно 44000 тестів. Загалом це складає 31-35 млн грн щодоби. Якщо сюди додати ІФА-тестування і тести за рахунок власних коштів громадян, то сума буде значно більшою. Витрати, які на сьогодні вже не є раціональними.