Епідемія коронавірусу забирає життя не тільки пересічних українців, а й медиків, які перебувають на передовій смертельної небезпеки і щодня рятують тисячі життів.
Їхні імена вже губляться в загальній статистиці померлих від COVID-19, а держава досі не може забезпечити бодай гідні зарплати.
На коронавірус захворіла 51 тис. медиків
За офіційними даними Міністерства охорони здоров’я, серед медичних працівників із початку епідемії в Україні було виявлено понад 51 тисячу випадків інфікування. Померло 456 осіб, п’ятеро лише за останню добу.
Смертність була вищою на початку епідемії, у березні, коли лікарі не мали навіть костюмів спецзахисту, а того, що купували волонтери і благодійники, на всіх не вистачало. Та й, власне, мало хто розумів, як саме потрібно захищатися від вірусу.
Станом на травень, коли в Україні було виявлено близько 13 тис. інфікованих, кожною п’ятою жертвою був саме медпрацівник. Такі показники називали вкрай тривожними у Всесвітній організації охорони здоров’я, бо це становило 10% від загальної статистики летальності в країні.
Життя медперсоналу “застрахували” на півтора мільйона гривень
Тоді ж, у травні, Верховна Рада застрахувала медиків у разі смерті від коронавірусу і прирівняла їх до військових, ухваливши законопроєкт № 3376-1. За ним:
У разі смерті чи інвалідності через COVID-19 медикам пообіцяли виплатити т. зв. страхівку в розмірі від 600 тисяч до 1,5 млн гривень.
У разі смерті медпрацівника державного або комунального закладу охорони здоров’я від COVID-19 його за статусом прирівняли до військового, який проходив військову службу й загинув.
Членам сім’ї медиків гарантують такі ж права, які мають рідні військовослужбовців, що загинули.
У разі інвалідності протягом одного року через COVID-19, якщо таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків, медик може розраховувати на суму не меншу ніж 300-кратного розміру прожиткового мінімуму. Це приблизно 630 тисяч гривень.
Страхівку в разі смерті медика, який працює в умовах підвищеного ризику зараження, виплачують одноразово та в рівних частинах членам сім’ї, батькам та утриманцям померлого протягом місяця.
Мало кому вдалось отримати компенсації
Незважаючи на те, що ці пункти закріплено законодавчо, на практиці домогтися компенсації сім’ям померлих медпрацівників надзвичайно складно і довго, а інколи навіть неможливо. Офіційно, за даними Фонду соціального страхування, їх отримали лише 36 родин медичних працівників. На всіх було виплачено понад 90 млн грн.
Ось вам приклад. У родині військового хірурга Ярослава Гайди 18 червня від ускладнень коронавірусу помер батько Іван, 58-річний полковник медичної служби ЗСУ та начальник Львівського військового шпиталю. А на початку липня від коронавірусних ускладнень помер його 52-річний брат Олег. Він працював хірургом у міській лікарні №2 у Черкасах. За обома випадками родини Гайдів досі не отримали страхових виплат.
Ситуація з очільником військового шпиталю ускладняється його військовим статусом. У військових COVID-19 не було внесено в перелік хвороб, які могли виникнути під час виконання службових обов’язків. Цю норму змінюють уже пів року, і начебто процес тільки-но зрушився з місця.
З померлим братом Ігоря Гайди – Олегом – в актах розслідування чітко вказано, що він заразився COVID-19 під час виконання своїх професійних обов’язків. Встановлено навіть пацієнта, який став джерелом інфікування, що приходив до нього на консультацію.
“Я розумію, що за один день усе не зробиться, але хочеться, щоб процес уже пришвидшився. Чекаємо. Більше проблем із дядьком, бо всі документи й розслідування на руках, а соцстрах це ніби не визнає. Почалися суди, час затягується. Нам уже й тих грошей не треба, якби батьки були живі. Мами лишилися самі, без годувальників. Складно”, – розповів OBOZREVATEL Ярослав Гайда.
Це лише одна з історій. Якщо офіційно від COVID-19 померло 456 медиків, а компенсації отримали тільки 36 родин, то решта, очевидно, і далі оббивають пороги судів і соцстрахів.
“Епідеміологічні розслідування справді проводяться досить тривало. Не завжди можна довести випадок інфікування, пов’язаний із роботою. Якщо чесно, то чимало медиків заразилося ще й через недотримання правил. У мене у відділеннях, наприклад, ніхто не захворів на COVID-19 через роботу. Я захворів, але заразився в таксі”, – зазначив OBOZREVATEL головний анестезіолог України, доктор медичних наук і професор Сергій Дубров.
Керівництво лікарень свідомо приховує статистику, щоб не “отримати по голові”
Часто буває ще й таке, коли керівництво лікарень просить захворілих медиків писати заяву, що вони заразилися не на роботі, каже одна з одеських лікарок, яка лікує хворих на COVID-19. Жінка теж заразилася від одного з пацієнтів. За її словами, головні лікарі бояться перевірок, бо доведеться відповідати: а куди поділися гроші, які з місцевих бюджетів виділили на засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)?
“Бояться, що ті скажуть, слухайте, ви тут стільки грошей витратили на ЗІЗ, а ваш медперсонал хворіє. Що таке? Три тижні тому, до речі, нам на двох із медсестрою видали пачку захисних масок, 50 штук. І все. Захисні костюми були на початку епідемії, їх нема вже давно. Ходимо в халатиках і жилетках. Маски купуємо теж самі, коли закінчаться”, – додала вона.
Через низькі зарплати лікарі виїжджають до Європи
Епідемія також показала, що в Україні катастрофічний брак медперсоналу загалом. Анестезіологи, реаніматологи, інфекціоністи вимушені працювати на дві медустанови, не вистачає також медсестер та санітарок. Люди виснажені й падають із ніг, але часто вимушені працювати за нижчі зарплати, ніж, скажімо, в офіціантів чи касирів. Чимало медиків виїхало до країн Європи, а ще 15% із них, згідно з опитуваннями, збираються це робити. У часи COVID-кризи їхня робота там оцінюється щонайменше вп’ятеро вище, ніж в Україні.
А влада тим часом досі не наважилася “подякувати” лікарям і переглянути їхні зарплати.