В Україні з 1 березня провели індексацію пенсій: виплати підвищили для 8 млн осіб на 11% (у середньому на 308 грн). Але навіть після цього більшість українців на заслуженому відпочинку залишаться за межею бідності. Левова частка пенсіонерів отримує виплати, розмір яких нижчий від фактичного прожиткового мінімуму.
Про те, як будуть знижуватися пенсії і чому ситуація залишається критичною, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Індексація не допоможе
З 1 березня українці з повним стажем отримуватимуть пенсію не нижчу за 2,2 тис. грн. А ті, хто досяг 65-річчя, вже зараз повинні отримувати від 2,4 тис. грн. Така пенсія, навіть за скромними підрахунками Мінсоцу, – гарантована бідність.
Фактичний прожитковий мінімум на пенсіонера становить 3,5 тис. грн. І це з урахуванням неповного «кошика», до якого не входять витрати на інтернет, мобільний зв’язок, відпочинок і т.д. Усі українці старші за 60 років, які отримують менше від зазначеної суми, перебувають за межею бідності.
Є ціла сукупність критеріїв для визначення рівня бідності. Однак абсолютною рисою в Україні можна вважати фактичний розмір прожиткового мінімуму. І він майже в два рази вищий ніж той, який використовують у бюджеті для визначення мінімального розміру соцвиплат.
Законом прожитковий мінімум для пенсіонера встановлений на рівні 1769 гривень, а його фактичний розмір – 3511 грн. Така різниця, як каже вчена, експертка у сфері пенсійного забезпечення Лідія Ткаченко, пояснюється просто: не вистачає грошей.
«Прожитковий мінімум, який використовується для призначення соціальних виплат, уже давно не відповідає його реальному розміру. Це просто цифра, на основі якої рахують мінімальні соціальні стандарти», – говорить фахівець.
Згідно з довідковими даними Пенсійного фонду України, середня виплата, наприклад, у Чернігівській області становить всього 2,2 тис. грн. Це означає, що в цьому регіоні абсолютна більшість українців на заслуженому відпочинку перебуває за межею бідності. Загальну картину (середній розмір пенсії по країні) поліпшують за рахунок показника в Києві, Донецькій, Луганській областях. Тут через високі білі зарплати показник вищий.
Середній розмір пенсій становить 3507 грн. Але і це на 14 грн менше від «межі бідності». Завідувачка сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН Людмила Черенько розповідає: справедливий розмір пенсії не може бути нижчим за фактичний прожитковий мінімум.
«Тут складно міряти всіх пенсіонерів під одну лінійку, – каже Черенько. – У 2017 році була хороша ідея диференціювати пенсії. Щоб ті, хто працював у неофіційному секторі чи мало працював і не набрав стажу на трудову пенсію, отримували забезпечення на рівні офіційного прожиткового мінімуму. А ось люди, які відпрацювали офіційно багато років, отримували не мінімальну виплату, а пенсію на рівні фактичного прожиткового мінімуму. Але, на жаль, ця диференціація не втілилася. Зараз багато людей, які пропрацювали довгі роки, все одно отримують мінімальну пенсію. У цьому головна несправедливість».
Пенсії будуть знижуватися щороку
Зараз українці на пенсії отримують близько 28,7% останньої зарплати, кажуть у Мінсоцполітики. Поступово ця цифра знизиться до 18%. Наприклад, із зарплатою в 10 тис. грн зараз можна отримувати близько 2,87 тис. грн, а у 2055-му за таких самих умов уже 1,8 тис. грн.
«Таким показникам є пояснення: внески сплачують 13,2 млн найманих працівників, а пенсії отримують 11,2 млн пенсіонерів», – зазначила міністерка соцполітики Марина Лазебна.
І це ще порівняно позитивний прогноз. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зовсім вважає, що через 15 років українці (якщо нічого не змінити) взагалі не отримуватимуть пенсій. Причина все та ж – демографічна ситуація.
«Буде мало працездатних і багато пенсіонерів. Співвідношення буде 1 до 2. Доведеться у два рази збільшити податки, щоб можна було утримувати пенсіонерів. Компанії вже не хочуть збільшувати податки. Збільшення у два рази неможливе. Ми не зможемо через років 15 платити пенсії майбутнім пенсіонерам. Це проста математика», – сказав прем’єр.
Чому пенсії будуть скорочуватися?
із 2017-го скоротили «вартість» кожного року стажу. В підсумку всі пенсіонери за новими правилами отримують виплату на 26% нижчу;
у 2000-х посилили вимоги до стажу: у нього перестали зараховувати період навчання, час, коли співробітник «значився», але не отримував зарплату і т.д;
у 2016-му в два рази скоротили єдиний соцвнесок (ЄСВ) із зарплати – він поповнює бюджет Пенсійного фонду;
демографічна ситуація в країні погіршується: працівників стає менше, а кількість пенсіонерів (у відсотковому співвідношенні) зростає;
в Україні низькі зарплати, великий рівень тіньової економіки.
Як хочуть вирішити проблему?
Замість того, щоб змусити всіх працівників показувати білу зарплату, платити внески на пенсію, стимулювати детінізацію, в «Слузі народу» пропонують ввести нову систему: чинні пенсії із фонду залишити на рівні «базових виплат». Разом із тим введуть обов’язкове накопичення на особистому рахунку «другої пенсії».
Тут є ціла низка відкритих запитань. Найголовніші:
що робити з тими українцями, які вже не встигнуть накопичити собі на «другу пенсію»?
куди інвестувати зібрані на пенсії гроші, щоб їх не «з’їла» інфляція?
хто гарантуватиме, що в разі банкрутства фонду, який збирав гроші, українці не залишаться без виплат?
У накопичувальних пенсій є як прихильники, так і противники. Однак без виведення зарплат із тіні й за умови, коли близько 40% працівників показують мінімалку, розмір накопичувальних пенсій буде ще меншим за наявні виплати.
А березнева індексація, навіть якщо її проводитимуть щорічно, в кращому разі, дасть змогу компенсувати зростання цін і зберегти той рівень пенсій, який є зараз. У цій ситуації єдиний спосіб подбати про забезпечену старість – самостійно відкладати частину доходу.