Великий піст вважається головним постом православної людини. Великий піст символізує 40 днів, які провів Ісус Христос у пустелі перед початком свого служіння людям. Але це не означає, що Великий піст триває 40 днів.
Насправді, Великий піст триває 49 днів – 7 тижнів, а цифра 40 – лише умовна, що нагадує Євангельські події у пустелі. Про це пише ТСН.
У 2021 році Великий піст розпочинається від 15 березня, а завершиться 2 травня – на Великдень.
Чого не можна вживати у Великий піст
У Великий піст не можна вживати м’ясних та молочних страв, олії, яєць.
У календарі ченців щосереди та щоп’ятниці не можна навіть їсти гарячих пісних страв. Але такий духовний подвиг треба спочатку обговорити зі своїм духовним наставником, священником, до якого ви приходите на сповідь та причастя. Він, знаючи людину, підкаже та благословить те, що буде корисним саме для вас.
Чого не можна робити у Великий піст
У Великий піст не можна сваритися, лаятися, вживати алкоголь.
Треба уникати усіх надмірностей, що можуть пошкодити миру та спокою вашої душі.
Що треба робити у Великий піст
У Великий піст бажано щиро молитися, ходити до храму, коли є можливість, сповідатися та причащатися (хоча б раз на місяць). Саме молитва, сповідь та причастя – головна зброя християнина під час Великого посту.
10 помилок людини, яка постує
1. Піст як дієта. Деякі люди і досі вважають, що Великий піст – особлива, екзотична православна дієта для очищення організму. Це помилка. Піст – духовна зброя, в якій головне – молитва та причастя, каяття, зміна вашого життя на краще.
2. Піст повинен бути суворим. У перші дні Посту дійсно доволі складно налаштуватися, особливо, коли не було до цього подібного досвіду. У деяких людей опускаються руки, вони геть кидають постувати, хоча це не зовсім правильно. Треба потерпіти та почекати, поки ваш організм налаштується. Спочатку складно, але під кінець першого тижня все стає на свої місця.
До речі, за тиждень до посту починають говіти саме для цього – щоб плавно увійти в обмеженість посту.
Деякі люди, навпаки, увесь піст виконують суворо і правильно, як у календарі ченців, але замість радості розповсюджують на оточуючих дратівливість та поганий настрій, і мимоволі знищують усі здобутки посту нанівець. Це частіше виникає у тих, хто не має досвіду постувати. Церква радить триматися золотої середини.
3. Занадта фривольність. Ті, хто не може постувати, починають вживати надмірну кількість їжі. Так теж не можна. Потрібно тверезо оцінити свої можливості.
Деякі постують тільки перший та останній тиждень Великого посту, що теж не правильно.
4. Засудження тих, хто не постує, або примусовий піст. Суддя – тільки Господь, і людина не має право засуджувати іншу людину та її вчинки.
Є такі начальники, що примусово вимагають у співробітників постувати, не враховуючи їхньої волі. Господь дав людині вибір. Жодна людина не має право робити вибір за іншу людину, особливо у таких сакральних моментах, як Великий піст.
5. Дратівливість. Люди, які дотримуються посту, часто стають дратівливими. Це – наслідки занадто суворого погляду на піст. Старці кажуть, краще взагалі не постувати, а їсти м’ясо, ніж їсти один одного, принижувати та ображати оточуючих.
6. Показова праведність. Деякі вважають, що треба бути похмурим, не можна посміхатися під час Посту. Це не так. Піст – це духовне свято. Людина, яка починає отримувати радість від Посту, стає духовно зрілою.
7. Піст триває 40 днів. Ні, Великий піст триває 49 днів. Сорокодесятницею його вважають лише символічно, нагадуючи Євангельські події, коли Ісус Христос 40 днів знаходився у пустелі, утримуючись від спокус диявола.
8. Ставлення до їжі, як до чогось поганого. Християнство дозволяє нам їсти будь-яку їжу. А утримання від її споживання заради Господа укріплює волю, робить вірян сильнішими. Великий піст вчить нас обирати для себе найкраще, і не бажати того, що нам зашкодить.
9. У Великий піст не можна грішити. Насправді, ніколи не можна грішити. Хоча людині це майже ніколи не вдається. Піст – це можливість звільнитися від гріха, від бруду через щире каяття, сповідь та причастя.
10. Діти, яких зачали під час Великого посту, народжуються “не такими”. Це забобони. Будь-яка статистика підтвердить, що народження тяжко хворих дітей жодним чином не пов’язане з постуванням. Інша справа, що у Великий піст подружжю бажано утримуватися від тілесних стосунків. Але це – за взаємною згодою. Утримання від подружніх стосунків передбачає, що людині треба більше часу приділити молитві, читанню духовної літератури, духовним роздумам, аби зберегти мир та радість в серці.