Народні депутати від партії «Слуга народу» Галина Третьякова і Вадим Струневич презентували оновлену концепцію другого рівня пенсійної системи, який передбачає введення обов’язкових пенсійних накопичень для всіх громадян, які працюють. Її «старт» запланований на 1 січня 2023 року.
Відповідний законопроєкт № 2683-3 зареєстрований у Верховній Раді 7 травня, а його текст став доступний для ознайомлення на сайті парламенту 12 травня. Зараз проєкт перебуває на розгляді комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, пише Obozrevatel.
Зокрема, документом передбачається створення урядом уповноваженого Пенсійного фонду, який буде здійснювати нагляд за всіма учасниками обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – адміністраторами, компаніями з управління активами, банками-зберігачами, а в деяких випадках – безпосередньо укладати пенсійні контракти з громадянами. У пояснювальній записці до законопроєкту говориться, що створення такого фонду вимагатиме додаткових коштів з держбюджету.
Серед інших головних новацій законопроєкту можна виокремити такі:
фінансування пенсійних накопичень буде здійснюватися на паритетних засадах – роботодавці платитимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (особи, які працюють) – 2% від заробітної плати (доходу);
кошти накопичувальної системи будуть власністю працівника, а в разі його смерті – переходити спадкоємцям;
накопиченнями громадян-учасників системи займуться ринкові недержавні пенсійні фонди (НПФ) і банки, які пройдуть авторизацію шляхом внесення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення;
персоніфікований облік учасників системи буде вестися в спеціально створеному Єдиному соціальному реєстрі. На базі такого реєстру планується функціонування “єдиного вікна”, через яке кожен учасник системи зможе на свій розсуд вибрати НПФ або банк, де зберігатимуться його накопичення, а також у будь-який момент зможе переводити їх з одного НПФ або банку в інший;
весь рух коштів учасник системи зможе контролювати через спеціальний електронний кабінет в Єдиному соціальному реєстрі;
у разі, якщо учасник системи не визначиться з вибором НПФ або банку, йому автоматично відкриють індивідуальний пенсійний рахунок в уповноваженому Пенсійному фонді, створеному Кабміном. Пенсійний контракт у такому разі буде укладено за замовчуванням;
за рахунок коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення громадяни матимуть право на довічні пенсії, а в деяких випадках – на одноразову виплату.
Примітно, що Офіс простих рішень і результатів, коментуючи доопрацьовану концепцію пенсійної реформи на своїй сторінці у Facebook, вказав на те, що додаткового податкового навантаження для громадян і бізнесу не буде.
«Роботодавці і працівники будуть платити по 2% від розміру зарплати працівника (учасника системи). Ці кошти будуть потрапляти на спеціальні (небюджетні) рахунки в казначейство. Важливо! Щоб уникнути додаткового податкового навантаження на громадян і бізнес, одночасно з цим будуть зменшені ЄСВ ( з 22% до 20%) і ПДФО (з 18% до 16%)», – йдеться в повідомленні. Однак сам текст законопроєкту не містить відповідних змін до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Цікаво також і те, що Офісом простих рішень і результатів допускається скасування в майбутньому солідарної пенсійної системи в принципі. «Переходити до обов’язкової накопичувальної пенсійної системи ми пропонуємо поступово, адже важливо передусім забезпечити пенсіонерам гідне і захищене життя. Тому перший час буде існувати як солідарна система, так і накопичувальна», – підсумували в Офісі.
Нагадаємо, на сьогоднішній день українці похилого віку мають тільки два джерела доходу. Перший – солідарна система, вона ж перший рівень, на якому пенсіонерів утримують офіційно працевлаштовані громадяни за рахунок щомісячних відрахувань у вигляді ЄСВ (22%) до Пенсійного фонду.
Другий – добровільні накопичення (третій рівень), що дозволяє сформувати додаткову пенсію в недержавних НПФ. За даними Мінсоцполітики, кількість учасників НПФ в Україні не перевищує 1 млн осіб.