Православна Церква України, яка виникла трохи більше двох років тому, уже має чималі здобутки. Відділена від ржави, ПЦУ втім зуміла модернізуватися та стати один з локомотивів розвитку та єднання України.
За словами американського релігієзнавця Шона Кейсі, український Томос, тобто отримання Україною автокефалії для її православної церкви, привело до об’єднання навколо ПЦУ та дало нову можливість для подолання релігійних розбіжностей. Зокрема, архімандрит Кирило Говорун підкреслив, що отримання Україною Томосу від Константинополя – це рішення, яке відповідає загальній структурі світової релігійної православної спільноти та національному характеру окремих східнохристиянських церков.
На відміну від централізованої та пірамідальної структури католицької церкви на чолі з Папою, православ’я поділяється на місцеві церкви і становить радше міжнародну співдружність, аніж уніфіковану організацію. Тривале панування православної церкви, підпорядкованої Москві, а не Києву, на території незалежної України завжди було аномалією. Це стало абсурдом, коли Росія розпочала війну проти України 2014 року.
Тому отримання Україною автокефалії для своєї православної церкви можна розглядати як можливість подолати розкол між різними східнохристиянськими громадами на українській території та врешті-решт об’єднати більшість православних вірян, що живуть в Україні.
Нині українська церква намагається йти в ногу з часом. Під час служби, яка ведеться українською мовою, працює сурдоперекладач, у храмі встановлено кілька лавок, на які можуть присісти віряни. До церкви приходять і відвідувачки без головних уборів, хоча на вході й висить прохання до жінок не заходити до храму з непокритою головою. “З приводу так званого дрес-коду, то ми дивимось спершу на людину й особистість, а не на її одяг”, – пояснює Омельян. Диякон запевняє, що священнослужителі не робитимуть зауважень за недотримання подібних правил. За його словами, у церкві намагаються бути якомога відкритішими, більше спілкуватися з вірянами, а не обмежувати їх. “Для нас передусім важливо, що людина прийшла до храму”, – наголошує представник ПЦУ.
Про актуальні проблеми й питання говорять і під час богослужінь. “Наші священнослужителі активно проповідують в храмах та за їх межами і про екологію, і про біометричні паспорти, – розповідає далі Омельян. – Вірянам цікаво, чи можна використовувати їх чи ні. Чи є релігійне підґрунтя. Ми часто відповідаємо в храмах на приватні запитання, зокрема і про використання біометричних паспортів. Бо існує багато міфів, що це нібито печать антихриста, що це “відречення від Господа”. На думку Омельяна, Православна церква України таким чином відповідає на питання, які цікавлять також молодь, і стає ближчою до неї.
У ПЦУ обговорюють нові реформи, як-от перехід з юліанського на григоріанський календар. Зокрема, йдеться про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. “Ми як церква будемо готові до переходу в той час, коли зрозуміємо, що всі вірні є одностайними і ми гуртом перейдемо до святкування за новим стилем”, – запевнив у своєму зверненні до вірян митрополит Епіфаній.
Та вкрай важливу роль українська церква відіграє у війську. За результатами досліджень у ЗСУ 70% військових назвали себе вірянами Православної церкви України. Ще 7% – вірні УГКЦ. Священники підтримують дух солдатів на передовій. А подекуди – і самі ризикують життям, але не залишають свою паству наодинці. Нині, вже 25 священиків ПЦУ та УГКЦ офіційно є учасниками бойових дій. На черзі – сотні священнослужителів.