facebook

Щоб пам’ятати…

– Здрастуйте, у нас бабуся, 90 років. Сатурація 80. Два дні у лікарні потримали й виписали. Допоможіть…

– Мені потрібенкисень, маму вчора виписали, маю документи

– Вчора. Її виписали вчора. Чому Ви мені дзвоните в суботу в обід, а не вчора?

– У мене вчора тато помер. Вибачте…

– Ми всі хворіємо. Я, двоє дітей, дружина вагітна. Нам потрібен кисень.

– У лікарню. У Києві є місця.

– Дітям 3 й 5, вони не подужають…

Далі текст мовою оригіналу.

– Вы можете помочь? Жена в реанимации, тут уровень обслуживания отвратительный.

– Обслуживание – это в гостинице. В больнице лечение. Что там не так?

– Лишний раз ничего не объяснят, не поговорит нормально.

– Врачи зашиваются. Вы не понимаете?

– Да не особо они зашиваются. Ну, раз нет на них управы – мы люди простые, контуженые, с оружием в гости придём.

– Мне сказали, что Вы можете помочь. У папы сатурация 40. Нет мест в реанимации. Скорая приехала, оставила кислород. Помогите найти место.

…Морали не будет. Просто хочу, что б через пару лет Фейсбук напомнил мне, из какой ямы мы выбрались.

Джерело.

Close