Влада вже виконала більшість вимог вулиці, але це не зупиняє людей…
Початок нового року для Казахстану ознаменувався справжнім соціальним вибухом. Десятки тисяч людей по усій країні вийшли на вулиці із низкою вимог до влади. Іскрою для протестів стало підвищення цін на один з важливих товарів. Однак мітинги моментально набули політичного характеру…
Що сталося?
Із 1 січня у Казахстані вдвічі зросла ціна за літр скрапленого газу – до 120 тенге (0,24 євро). Це близько 8 грн, для порівняння в Україні літр скрапленого газу коштує близько 19 грн. В останні 20 років Казахстан регулював ціни на паливо, фактично вони були фіксованими. Таким був неписаний суспільний договір влади з народом. А тому одномоментне здорожчання вдвічі спровокувало непередбачуваний ефект. Вже 2 січня люди вийшли на вулиці. Зародився протест у столиці Нур-Султані, відразу перекинувся на Алмати (колишня столиця) і почав розповзатися по країні. За даними ЗМІ, потужні акції відбуваються також в Актау, Жанаозені, Курику, Акшукуре, Атирау та інших населених пунктах.
Які вимоги?
Оскільки протест виник спонтанно і він не має єдиного центру координації, чітко сформульованих вимог відразу не прозвучало. Попри це вже згодом низка телеграмканалів зауважили, що окрім суто економічних причин, які й вивели людей на вулиці, учасники акцій начебто висувають також політичні гасла:
зниження цін на пальне (вже виконано);
відставка уряду (вже виконано)
виборність губернаторів
повне усунення Нурсултана Назарбаєва, експрезидента, який зберігає вплив на владу, від політики (вже усунуто від посади). Попри те, що більшість з цих пунктів фактично виконано, заворушення не зупинились. Що зайвий раз підтверджує, що цей список є більше народною творчістю, ніж узгодженим списком.
Хто лідери протесту?
Єдиного лідера протестів у Казахстані наразі немає. І це, на думку багатьох експертів, перевага для влади, адже спонтанний і неорганізований рух приборкати легше. Проте поки що протести лише радикалізуються.
Як розвиваються події?
Ситуація динамічно змінюється. Станом на сердину дня 5 січня по всій країні, у великих містах, відбуваються сутички між правоохоронцями та протестувальниками. В Алмати протестувальникам вдалося прорвати кордони поліції, у відповідь на застосування світлошумових гранат та сльозогінного газу учасники акцій палили автівки правоохоронців. В Нур-Султані затримані кілька сотень людей, затримують протестувальників і в інших містах країни.
ВАТ «Казахтелеком» – найбільша телекомунікаційна компанія в Казахстані – відключила по всій країні інтернет. Про це свідчать дані платформ GlobalCheck та Netblocks.
Як діє влада?
Відучора президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запровадив надзвичайний стан спершу в Алмати та Мангістауській області, а потім і в Алматинській області. Відповідні укази глава держави пояснив так: «З метою забезпечення громадської безпеки, відновлення законності і правопорядку, захисту прав і свободи громадян». Режим надзвичайного стану має діяти до 19 січня і він, зокрема, передбачає:
посилення охорони громадського порядку та стратегічних об’єктів;
обмеження свободи пересування;
в’їзд і виїзд із зон надзвичайного стану;
запровадження перевірки документів;
заборону мирних зборів та масових заходів;
обмеження зв’язку;
запровадження комендантського часу з 23.00 до 07.00.
https://twitter.com/jardemalie/status/1478313597235257345
5 січня президент відправив у відставку уряд на чолі Аскаром Маміною (Аскар Мамін). Показово, що президент звинуватив у протестах урядовців. За словами Токаєва, уряд, який пішов у відставку, не впорався з одним з основних завдань виконавчої влади: стримуванням інфляції. «Це завдання стане першорядним для наступного складу уряду країни та нового глави кабінету», – сказав він. Президент також вказав на відповідальність енергетичних компаній «Казмунайгаз» і «Казахгаз» за ситуацію, що склалася.
Токаєв наголосив на відсутності системного підходу до реформування енергетичної галузі. «Важливо розуміти, що постійно продавати собі на збиток ніхто не буде. Країна може залишитися без інвестицій у газову та газопереробну галузі та, відповідно, без газу. Тому без системних, але продуманих і поетапних реформ не обійтися», — наголосив він.
Поки що виконувати обов’язки очільника Кабміну буде Аліхан Смаїлов – перший заступник прем’єра республіки. Чинні урядовці продовжать виконання своїх обов’язків. До затвердження нового складу уряду держсекретарем республіки призначений Ерлан Карін, він раніше обіймав посаду помічника президента.
Крім того, Токаєв доручив антимонопольному органу запровадити державне регулювання цін на пальне на 180 днів. Крім того, Токаєв наказав запровадити цінове регулювання на «соціально значущі продовольчі товари».
Періодично Токаєв виступає зі зверненнями до народу із закликами «не піддаватися на провокації з середини та ззовні», а молодь – «не псувати життя собі та близьким».
Що говорить вулиця?
Учасники протестів пишуть у соцмережах, що попри відставку уряду та обіцянку знизити ціни на пальне, інша їх ключова вимога досі не береться до уваги владою. «Тисячі, якщо не десятки тисяч людей мирно протестують в Казахстані, скандуючи «Старий, іди геть», що означає, що диктатор Назарбаєв має піти з усіма своїми друзями», – описав у Твітері ситуацію один з учасників протестів.
1/2 Thounsands if not dozens of thousands people peacefully protesting in #Kazakhstan demanding "Shal, ket" ("Old man, go away") meaning dictator Nazarbayev must resign with all his cronies. @petras_petras @EamonGilmore @State_SCA @bbcrussian @euronews @rozathun @SenatorCardin pic.twitter.com/CWetLhMjee
— Daniyar (@DaniyarK1996) January 4, 2022
Держава просякнута духом правління Назарбаєва, який лишався президентом країни впродовж 30 рокі. Те, що він припинив своє президентство у березні 2019 року, є суто формальним кроком. По-перше, після відставки Назарбаєв очолив Раду безпеки Казахстану, яка одразу ж змінила статус із консультативного органу на конституційний. Назарбаєв також лишився очільником правлячої партії. Іншими словами, він зберіг потужний вплив на владу у країні. По-друге, чинного главу держави Токаєва називають ставлеником і маріонеткою Назарбаєва.
Чи доведе глава держави зворотне, залежатиме від його дій у найближчі дні. Станом на вечір 5 січня Токаев таки усунув Назарбаєва з його посади. Президент сам очолив раду Безпеки.
Глава фонду «Ліберті», політолог Галім Агелеулов наголошує, що за різким підвищенням цін на газ стоять інтереси правлячих еліт Казахстану, насамперед сім’ї Нурсултана Назарбаєва. Проте змучені дворічною «ковідною» економічною кризою споживачі не можуть і не хочуть платити більше.
«Насправді ж нинішня влада легко може знизити ціни на газ, тому що все в їхніх руках. Контроль за нафтою і газом у Казахстані належить сім’ї Нурсултана Назарбаєва: особисто ймовірному чоловіку його середньої дочки Даріги Кайрат Шарі Тимурі Кулібаєві… Чинній владі не потрібна громадянська нація. Їм потрібні залежні піддані, які просто працюють у їхніх нафтових компаніях та обслуговують еліту», – наголошує політолог.
Звісно, провладні ЗМІ почали інтерпретувати ситуацію геть по-іншому. Їхня версія – політичні вимоги інспірує опозиціонер Мухтар Аблязов, який нині перебуває у Франції.
Чому Казахстан – це не Білорусь?
Попри схожість автократичного Казахстану з автократичною Білоруссю, ситуація там розгортається поки що за кардинально іншим сценарієм.
По-перше, влада у країні намагається знижувати градус напруги. Вона вже пішла на зустріч протестувальникам, частково задовольняє їхні вимоги, та й загалом поводиться примирливо. Так, представники місцевої влади, а також губернатори у багатьох містах вийшли особисто до протестувальників. За даними ЗМІ, це відбувається за вказівкою зверху.
По-друге, попри затримання протестувальників, інформації про особливу жорстокість щодо мітингувальників, як це було у Білорусі, нема. За даними іноземних журналістів, кількох учасників протестів та поліцейських в Алмати доставили до лікарень – з незначними травмами.
Інший Казахстан?
На думку українських політиків та соціологів, революція з її головною вимогою щодо усунення Назарбаєва Казахстану не вдасться. По-перше, через відсутність лідера протестів та потужної опозиції.
По-друге, досі усі силовики підкоряються неформальному главі державі. В таких умовах, навіть якщо з’явиться інший президента, лідер нації Назарбаєв продовжуватиме правити державою. Про інший Казахстан йтиметься лише після смерті Назарбаєва. І саме тоді розпочнеться справжній перехід влади.
Яка роль Росії?
Чи втрутиться в конфлікт Росія, яка обов’язково згадає про захист російськомовних від місцевих націоналістів? Такий варіант розвитку подій, у першу чергу неприпустимий для казахів.
Український політолог та екснардеп Вадим Денисенко наголошує, що для Кремля нині є пріоритетною політична гра з США, і казахський напрямок «ще почекає 2023-24рр.., коли почнеться виборча кампанія».
Та, зауважимо, просто пройти повз Росія не може: вона вже намагається втручатися, принаймні, на інформаційному рівні. Вустами депутата парламенту контрольованого Росією Придністров’я Андрія Сафонова Кремль повідомляє: за протестами у Казахстані стоїть Захід, який «б’є по друзях Росії».
Водночас Вадим Денисенко підкреслює, що за умов спокійної поведінки силовиків і активності протестувальників (які вже захопили резиденцію президента в Алмати) «ситуація прискорюється, і у Токаєва є доба-дві, щоб зупинити процес».
Іноземні ЗМІ наразі не поспішають з оцінками ситуації. Журналісти лише відслідковують події, які розвиваються дуже стрімко.
Нагадаємо, в грудні 2011 року у Казахстані пройшли мітинги: тоді у Жанаозені протестували нефтовики, причиною був трудовий конфлікт та низькі зарплати. Власне, тягнувся він з 2008 року, а у грудні-2011 перейшов у гостру фазу – аж до масових заворушень. Тоді із протестувальниками розмова була коротка: за кілька днів протести загасили силовики: розгонами, арештами та побиттями.