«Пряме народовладдя!», «Більше прав територіальним громадам», «Народна економіка» – і ще безліч безглуздих лозунгів набирають обертів у соціальних мережах. «Активісти» на Прикарпатті поширюють ідеї, які, мовляв, нададуть більше прав громадам і покаращать життя у них. Втім, насправді їхня мета лише одна – розколоти країну і створити аналоги «ДНРЛНР».
Знайомтесь – Леся Божак, мешканка Івано-Франківська. Уже кілька років вона поширює заклики до «прямого народовладдя».
«І до тих пір, поки жителями міст і сіл, живими громадянами України всіх національностей – Українським народом Самостійної Української Держави України не буде реалізовано правильну символіку “для процвітання” – “жовто-блакитну” та легалізацію первинних суб’єктів через прийняті нові статути територіальними громадами на установчих зборах адмітериторій, а не ОТГ, то вся тут говорільня, як і писанина не приведе до встановлення конституційного ладу на території України», – пише ця пані на своїй сторінці у Фейсбук.
Таких постів у пані Божак десятки. ЦЬого разу, окрім створення міфічних громад та міфічної держави, вона ще й закликає змінити національну символіку.
У своїх починаннях вона не сама. Ось її однодумець – Олександр Вуйцік. Кілька місяців тому він дав цікаве інтерв’ю газеті «Галичина». В ній він розповів про свою організацію – «Конгрес українських громад», яка займається відстоюванням прав «5,5 млн українських громадян» (звідки така цифра – невідомо).
«Будь-яка політична діяльність розколює суспільство, тому пропонуємо запровадити в Україні пряме народовладдя замість представницької демократії», – каже нам Олександр Вуйцік. Якщо просто – всю владу громадам. Яких ще й не існує на законодавчому рівні.
Що об’єднує цих активістів? Лише одне – робота на Віктора Медведчука, а за ним і на Володимира Путіна.
Активісти таких «громад» зрештою взагалі починають заперечувати легітимність української держави й доходять до того, що оголошують себе незалежними територіальними одиницями. Причому свої дії пояснюють особливостями української Конституції, яка нібито дозволяє їм іти саме таким шляхом. За їхніми словами, в Основному Законі написано, що «джерелом влади є народ», а це означає, що органи влади фактично не є легітимними, бо «вирішувати має народ, а не чиновники та депутати». По суті, рух «територіальних громад» заперечує представницьку демократію і визнає тільки пряму, за якої основні рішення ініціюють, ухвалюють і виконують безпосередньо громадяни. Нічого поганого в прямій демократії немає, ось тільки ніде у світі вона не працює і не існує у відриві від представницької.
Дослідженням діяльності «територіальних громад» займалася свого часу херсонська активістка Катерина Гандзюк, яка загинула внаслідок замаху у 2018 році. У своїй статті «Медведчук ховається в деталях» вона описувала їхню діяльність на прикладі такої організації в селі Стара Збур’ївка, що на Херсонщині.
«На перший погляд, усе було правильно: розмови про те, що визначати майбутнє мають тільки громада села і ті представники, яких вона призначить, що ніякі сторонні люди не можуть вирішувати більше, ніж жителі Збур’ївки. Але Медведчук ховався в деталях. А в тому, що це був саме медведчуківський рух, сумнівів не виникало — аж надто щільно вони співпрацювали з іншими вихідцями з «Українського вибору». Виявилося, що громада села Стара Збур’ївка підписала якийсь договір, виготовила гербову печатку й цілком серйозно збирається вийти з-під юрисдикції української держави! Підтвердили цю підозру і «паспорти людини», які щедро видавалися новими уповноваженими й у яких декларувалося, що їхній власник, крім іншого, «має екстериторіальний імунітет від суб’єктів місцевого і територіального права» та «не є об’єктом і суб’єктом оподаткування, стягнення мита тощо». Селян переконували в дуже простій тезі: отримуй паспорт людини — і більше тобі не потрібно підкорятися законам України! За землю платити не потрібно, контролюючі органи слухати не потрібно, податки платити теж не потрібно! Ти людина, а не якась там фізична особа. Звичайно ж, народ із радістю на це підписувався», — розповідала про діяльність «громади» Гандзюк.
Зрозуміло, приклад Збур’ївки не єдиний. Такі організації діють по всій країні. І практично всюди вони так чи інакше пов’язані з людьми з «Українського вибору» проросійського політика Віктора Медведчука. Ось що пише про діяльність подібних структур на Хмельниччині місцеве видання «Незалежний громадський портал»: «На противагу діючій моделі децентралізації деякі громадяни протиставили зовсім іншу. Створені ними «територіальні громади» намагаються замінити собою державу: збирають податки, видають автомобільні номери тощо. Слід зазначити, що створюються фейкові територіальні громади в незаконний спосіб (у кожному населеному пункті знаходять трьох людей і пропонують їм підписати такий собі «договір територіальної громади»). Їхні «представники» діють від імені цілих сіл, міст, областей і формують власні органи управління, систему оподаткування та бізнесу. Членами цих «кишенькових» організацій часто є колишні члени Компартії або прихильники медведчуківського «Українського вибору». Наприклад, так звана уповноважена територіальної громади міста Хмельницького Ольга Уграк — помічниця народного депутата IV скликання від КПУ Володимира Новака. Її колега з Тернополя Людмила Любовецька — колишня активістка «Українського вибору», а нині послідовниця російської секти «Союз Сотворцов Святой Руси» («СССР»), яка пропагує створення «Божественної монархії Свята Русь» у складі України, Білорусі та Росії».
Мета згаданих організацій одна: делегітимізація будь-якої української влади та української держави як такої. І хоч би якими намірами лідери «територіальних громад», сформованих в обхід законодавства, пояснювали свою діяльність, за фактом вона призводить саме до таких наслідків. У цьому вони схожі з прихильниками федералізації, які також люблять прикривати свої відверто сепаратистські плани з розвалу країни високими словами, як-от «народовладдя» та «демократія». Не випадково більшість діячів «територіальних громад» або самі є вихідцями з партії «Український вибір», або пов’язані з ними. Як відомо, Медведчук і його люди в унісон із російськими державними діячами і далі публічно обстоюють ідею федералізації України, максимального послаблення вертикалі влади та роздроблення держави на різні автономні утворення.
Тому слід бути уважними і відрізняти справжніх активістів від діячів, які працюють на розвал України.