Уже в 14 країнах виявили інфікованих збудником цієї хвороби. Які симптоми та чи є ліки?
Випадки мавпячої віспи зафіксовані у кількох європейських країнах, зокрема, у Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії. Станом на понеділок відомо про майже 100 випадків захворювання. Ще пів сотні
ВООЗ розслідує. У Бельгії та Великій Британії вже запровадили обов’язковий 21-денний карантин для хворих на мавпячу віспу.
— Мавпяча віспа (Monkeypox) — вірусна хвороба, — розповідає Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка. — Збудник (поксвірус) передається або гризунами, або приматами. А також від хворої людини здоровій повітряно-краплинним, контактно-побутовим та вертикальним (від мами — дитині) шляхом. Є припущення, що й статевим теж.
Про мавпячу віспу відомо давно — ще з 1970 року. Спалахи цієї хвороби раніше фіксували переважно в Африці. В Європі та в інших частинах світу хворобу не виявляли. Та 7 травня у Великій Британії зафіксували перший випадок захворювання у пацієнта, який був цієї весни у Нігерії. А впродовж наступних двох тижнів мавпячу віспу виявили вже у Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Швеції, Ізраїлі, США, Канаді та Австралії. Загалом у 14-х країнах на різних континентах. Поширення інфекції спостерігається у людей, які не були в осередках захворювання.
— Які симптоми мавпячої віспи й скільки триває інкубаційний період?
— Інкубаційний період зазвичай триває від 6 до 10 днів, а іноді й до трьох тижнів. Збудник мавпячої віспи передається під час гострого періоду захворювання.
Перші прояви мавпячої віспи — висока температура, лихоманка, біль голови та в м’язах, втома, млявість. На 3 — 5 день з’являється висипання на шкірі з пустулами й пухирцями, які згодом тріскають. Потім формуються струпи. Іноді утворюються постійні рубці. Висипання спершу з’являються на обличчі, а потім — по всьому тілу.
— Чи існують ліки від цієї хвороби?
— Лікування мавпячої віспи завжди симптоматичне. Передбачена медикаментозна терапія, спрямована на зменшення ознак та проявів хвороби, для полегшення самопочуття, покращення стану пацієнта та для зменшення наслідків і ускладнень. Специфічного лікування цієї хвороби не існує.
Інфіковані зазвичай одужують за два-три тижні. У деяких випадках перебіг хвороби буває важким. Зокрема в дітей. Легкий перебіг хвороби у тих, хто був щеплений вакциною проти натуральної віспи. Щоправда, така вакцинація проводилася лише до кінця 70-х років минулого століття. У 1980-му представники ВООЗ офіційно повідомили, що натуральна віспа ліквідована в природі за допомогою вакцинації. Мавпяча віспа подібна до натуральної, але перебіг хвороби в інфікованих значно легший.
Та рівень летальності сягає 22 — 25% (враховуючи дані досліджень, які раніше проводилися в Африці). Є висока ймовірність розвитку ускладнень, залежно від індивідуальних особливостей інфікованих. Може бути ураження мозку, шкіри, легень.
ДО РЕЧІ
У 2017 році в Нігерії стався найбільший спалах мавпячої віспи. Тоді зафіксували 172 випадки захворювання, 75% хворих — чоловіки у віці від 21 до 40 років.