У психіатрів немає єдиної точки зору на те, що саме не так з головою у кремлівського диктатора, втім майже всі впевнені з його психікою точно щось не так
Днями, коментуючи стан здоров’я російського диктатора володимира путіна, президент України Володимир Зеленський висловив думку, що той хворий на завищені амбіції, неповагу і потяг до катувань українців. Слідом за ним британський прем’єр-міністр Борис Джонсон поставив кремлівському карлику свій “діагноз” – “синдром маленького мужчини”, через який той настільки старається бути мачо і проявляти токсичну маскулінність, що аж докотився до війни. Всі ці оціночні судження апелюють до сфери психічного здоров’я. Діагноз тут поставити заочно неможливо, втім спеціалісти давно припускають, що путін не дружить з головою. “Телеграф” зібрав деякі потенційні діагнози.
Деменція
По суті, деменція – це не суто психічна хвороба, а порушення функцій головного мозку внаслідок якогось пошкодження чи вікових змін. Але супроводжується вона яскраво вираженими порушеннями психіки. Такими як нездатність будувати реальні плани через втрату здатності критично мислити (байки про другу армію світу), підвищена агресія (безжальне знищення українців) чи життя минулим (культ перемоги у Другій світовій та бажання відродити СРСР). Деменція має здатність прогресувати і закінчується смертю пацієнта у стані глибокого маразму, коли він нездатний сприймати реальність і мінімально дбати про себе. Цю вікову хворобу називають чи не найчастіше, коли обговорюють стан здоров’я путіна.
Психопатія
Психопатію в психології відносять до “темної тріади” характерів (разом із макіавеллізмом та нарцисизмом). Вона об’єднує людей, нездатних до співчуття, безжальних, безсердечних і схильних до маніпуляцій. Особи з психопатією досить легко зважуються на злочини, схильні до повторного порушення закону і тяжіють до садизму. Вони егоцентричні, не відчувають провини, неспроможні до глибоких почуттів. Те, що путін може бути саме психопатом, припустив американський психіатр Джеймс Феллон – спеціаліст із психології диктаторів та автор доповіді “Всередині путінського мозку”.
Соціопатія
Ще один потенційний діагноз, який в якості гіпотези висунув Феллон путіну – це соціопатія. Це відхилення часто описують як потужну схильність порушувати суспільні норми – брехати, порушувати закони, маніпулювати людьми. Доктор Феллон зазначає, що до соціопатії призводять пережиті у ранньому віці (до 10 років) психологічні травми. А що дитинство у путіна було жахливим розвідала психіатриня Оксана Шершньова. Вона встановила, що майбутнього диктатора рано покинула матір, його багато били і з нього часто знущались однолітки. Втім, чітку межу між цими патологіями можна провести тільки під час роботи із фахівцем, тож “на око” сказати, яке саме відхилення має путін, неможливо. Але спеціалісти нерідко погоджуються, що він проявляє щонайменше виражені риси психопата чи соціопата. Зрештою, обидва порушення відносять до антисоціального розладу особистості.
Маячний розлад
Маячіння, як тверда переконаність у чомусь навіть всупереч твердим доказам – досить рідкісний розлад, але у путіна вбачають одразу кілька його видів. Як розповів “НВ” психотерапевт Спартак Субота, російський диктатор має прояви маячіння переслідування – звідси бажання сидіти за довжелезним столом і вивозити свої фекалії у валізі, щоби не дістались “ворогам”, маячіння величі – порівняння себе із Петром I, та паранояльного маячіння – мрії про захоплення світу. Через це кремлівський карлик усе більше втрачає зв’язок з реальністю у той час як ризик, що він вдаватиметься до дедалі радикальніших кроків росте. Схожим чином поводяться люди із шизофренією, але вони як правило при цьому мають ще й галюцинації на кшталт голосів у голові, що досить важко приховати від навколишніх.
Надцінні ідеї
Цей розлад мислення простими словами часто називають одержимістю. Людина, що на нього страждає, в цілому здатна думати і про інші речі, але надцінна ідея домінує над усім, що відбувається у неї в голові. Поява такої ідеї є наслідком якоїсь яскравої події, яка викликала дуже сильні емоції і захопила всю увагу людини. На думку психіатра Романа Долинського, такою надцінною ідеєю для путіна є підкорення України. Пояснити це можна двома Майданами – 2004 та 2013 років. Двічі вирвавшись з російської орбіти, Україна настільки захопила думки диктатора, що він обрав несвідомо повірити у нереалістичні байки про “аналогов нєт”, другу армію світу, ракету “Сармат” і танк “Армата”, аби тільки домогтися свого.
Втім, яким би зрештою не був психіатричний діазноз путіна, ми маємо справу із особою, яка не має емпатії, людяності та моральних обмежень. А значить іти йому на поступки – це лише потурати темним сторонам його особистості, які вочевидь домінують над адекватністю. Недарма ще у 2014 році колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель впевнено заявила, що він втратив зв’язок з реальністю.