Державний борг нашої держави уже перевищує 100 мільярдів доларів, віддавати ці гроші доведеться, але після війни.
Досі Україна була надійним позичальником, однак зараз уряд просить іноземних інвесторів зачекати з виплатами, йдеться в ТСН.
80 тисяч гривень з кожного українця, незалежно від віку і статусу. Така сума виходить, якщо взяти і розділити суму державного боргу на всіх. Але діставати зі своєї кишені ці гроші не треба. Те, що країна живе у борг – це світова практика.
В абсолютних цифрах наш борг – майже три трильйони гривень. Половина цих грошей у так званих євробондах – цінних паперах, які випускає держава як заставу зарубіжним кредиторам. Кожного місяця ми маємо платити відсотки. І до 24 лютого нам це було по кишені, каже інвестбанкір.
«Ми віддавали свої борги, найтяжчі роки були 2019, 2020 і 2021, і тоді ніхто не помітив, що ми їх віддавали, навпаки, економіка зростала і все було ок», – каже інвестбанкір Тарас Козак.
Державний борг фінансисти всього світу рахують відносно ВВП. І якщо придивитися, серед боржників навіть такі економічні гіганти, як Сполучені Штати, Німеччина, Франція, Японія. Цікавий парадокс – чим країна бідніша, тим менше її суверенний борг. Ось приклад. У схожій з нами ситуації – Чехія (70), Арабські Емірати (59), Румунія (55), Болгарія (66), Польща (70), Чорногорія (60).
Жити нормально в борг – це коли немає війни. Економіка стабільна, перепозичити можна будь-якої миті. Так робила і Україна. Навіть коли російські танки стояли під Києвом. Але чим довше триває війна, тим це складніше. А наступний платіж вже у вересні, маємо віддати понад мільярд долларів. Мільярд – це 12 стандартних палет, 120 сантиметрів заввишки. Але якщо платіж перекласти у національну валюту – купа грошей має вирости на 70 метрів вгору. Це як чотири стандартні «хрущівки», складається з коштів, позичених нам урядами різних країн під мізерні відсотки. І наддорогих запозичень від приватних інвестиційних фондів, на них чекають кредитори. Але раптом в Уряді опублікували ось таку постанову, де Україна просить у західних інвесторів кредитні канікули. «Ми відтерміновуємо повністю всі борги наші комерційні – ми відсовуємо на два роки. Сплату тіла і сплату відсотків. Це рішення, воно досить чутливе, тому що не можна просто так ухвалити рішення, що ви не хочете платити по боргах», – пояснює міністр фінансів України Сергій Марченко.
Але причина цьому є – нині в держави кожна копійка на рахунку, війна щомісяця забирає з бюджету до трьох мільярдів доларів, а є ще медики, вчителі, пенсіонери… Загальна потреба – 5 мільярдів доларів. Бізнес фактично став – це означає, що підтримує державну скарбницю податками на мінімумі, каже Марія Репко, аналітикиня Центру економічних стратегій. «Україна всередині країни збирає 30 відсотків, навіть менше того, що вона витрачає. Зараз мені здається, що патріотизмом було б просто заплатити податки. Просто по закону», – каже вона.
Саме тому український уряд нині просить зарубіжних кредиторів поставити виплати на паузу. Однак, чи не почуємо ми знов ось це страшне слово “дефолт”? «Дефолт – всі пам’ятають, що це таке, але ніхто не відмовляється від сплати. Це не так страшно, як могло бути», – каже інвестиційний банкір Тарас Козак.
Набагато гірше було б, якби ми попросили про списання боргів. Про такий варіант навіть не йдеться, стверджує міністр фінансів. «Ми зараз живемо, 5 мільярдів доларів запозичуючи, а коли ви кажете, ми хочем всім все простити і списати всі борги, це означає, що вам ніхто не повірить і не дасть вам у борг. Банально і просто. Не буде інвестицій, клімат буде специфічний, буде велика інфляція, девальвація. Я не знаю, що має відбутися в Україні, щоб ми пішли на такий крок. І тому списання боргів не стоїть», – каже міністр.
І все заради майбутнього виживання. Списати – це визнати себе банкротом. Визнати себе банкротом – закрити доступ до міжнародного ринку запозичень. Через війну ми там не можемо позичати гроші, але можемо розраховувати на фінансову підтримку урядів. «Найкраще було б, якби іноземні партнери погодилися фінансувати бюджет України на грантових засадах, безкоштовно і назавжди. Фіскально Україна зараз у дуже тяжкому стан, і якщо цей новий борг буде до 100% ВВП – отже, це буде так. Зараз це питання виживання – це не питання боргового навантаження», – переконує Марія Репко.
Зараз, каже міністр фінансів Марченко, триває дуже тонкий переговірний процес з інвесторами.
Якщо ж інвестори на пропозицію уряду не стануть, то віддавати нам доведеться набагато більше. Якщо рахувати кошти, як вже згадувалося, у «хрущівках», то наступні виплати треба рахувати вже в престижних холах. За три роки сумарно маємо десь знайти майже шість мільярдів доларів – місяць існування країни у війні. Перепозичити зараз ніде – ринки капіталу закриті. Своє остаточне слово кредитори скажуть у середині серпня.