У селі Чорна Тиса на Закарпатті священник УПЦ МП не дозволив занести у храм тіло загиблого героя Дмитра Спасюка.
Про це розповідає ТСН.ua.
Як розповідають рідні загиблого, священник образився через те, що вони не запросили його служити панахиду за полеглим, тож панотець замкнув двері храму. І відспівувати загиблого на війні героя довелося на вулиці перед зачиненою церквою.
“Брат помер за Україну. Його вбили росіяни. Було б некрасиво, зневажливо, щоб похоронами займалася церква московського патріархату”, – розповідає брат загиблого.
Дмитро Спасюк народився у селі Чорна Тису. Так склалося, що саме у цьому селі одна церква, яку будували усім селом – вона підпорядковується саме московському патріархату. Тож відспівувати загиблого запросили священика Православної церкви України із сусіднього Ясіня. В місцевого панотця просили лиш дозволу занести труну у храм.
“Ми йому зателефонували, щоб повідомити, що він не буде займатися похороном. На що він відповів, “а я що, москаль?” – виключив телефон і відтоді на зв’язок з нами не виходив”, – розповідає брат загиблого.
25-річний Дмитро Спасюк на передову пішов у 2018 році, згодом був демобілізований. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії поїхав на заробітки за кордон, та коли росіяни почали бомбити українські міста, повернувся й вирушив на фронт. Загинув 7 жовтня неподалік Херсону.
Селяни, що прийшли провести Дмитра в останню путь, не вірили очам: відспівували героя України під зачиненою церквою.
“Храму більше як сто років, його будували усі. Ми теж туди ходили раніше, але після повномасштабного вторгнення, тоді коли у наших дітей летять кулі, нас вбивають, московський патріархат закликав нас вбивати – як можна йти?”, – каже односельчанка загиблого Марія Павлюк
Священик, що зачинив храм, телефоном журналістці запевнив, що ніхто йому не телефонував і ключа не просив.
“Не дзвонили – це неправда! Про храм ніхто не сказав жодного слова. Як ви собі думаєте, як я відспівую героїв, молюся про них, то не впустив би у храм? Як вони можуть свідомо казати неправду, брехати, ці священики-терористи”, – переконує священник.
І додає, що навіть якби церкву відчинив – священика Православної церкви України туди не впустив би.
“Храм би був відчинений, але за умови, що ті священики стояли б на дворі, а родичі б у храмі попрощалися”, – твердить він.Староста села переконаний, що дату і час поховання бійця панотець знав і ігнорував свідомо. Каже, напередодні поховання сам намагався зателефонувати йому, щоб попросити усе зробити по-людськи, але священник вимкнув телефон.
Брат загиблого переконаний, що священник повівся так зневажливо, бо відчуває безкарність і підтримку деяких вірян.
“Вони багато років ходять сюди, до нього в церкву і вони під його впливом так би мовити. Його в основному підтримує старше покоління у селі”, – каже чоловік.
Нині родичі бійця хочуть притягнути священника до відповідальності, вже написали заяву до поліції.