Китай на цей момент “успішно відбив усі канали поширення коронавирусной інфекції”. Країні вдалося стримати смертність від COVID-19 на досить низькому рівні в 5,6 відсотка. Про це йдеться в опублікованій 7 червня Білій книзі “Дії Китаю по боротьбі з COVID-19”, в якій узагальнено досвід протистояння “найсерйознішої епідемічного кризи з моменту утворення Китайської Народної Республіки”.
Автори доповіді відзначили, що “Китай розробляв свій” шлях до успіху “в боротьбі з коронавірусів, грунтуючись на національній специфіці та медичній практиці”. Найважливішим принципом в протистоянні епідемії стало зведення на чільне місце людських життів. “Здоров’я і життя людей – понад усе” – це формулювання в Білій книзі повторюється сім разів. “Коли коронавірус завдав першого удару, Китай вирішив захищати життя і здоров’я людей навіть ціною довгострокового економічного спаду, життя були поставлені вище інтересів економічного зростання”, – зазначено в документі.
Відзначається, що Китай п’ять разів переглядав і удосконалював національний протокол реагування на COVID-19 з урахуванням розвитку ситуації. Підвищена увага приділялася оперативності реагування на кожен випадок зараження. Були встановлені чіткі часові вимоги. Так, про кожний випадок підозри на COVID-19 було потрібно повідомляти протягом двох годин. Результати тесту на коронавірус вимагали надати протягом 12 годин. На виявлення осіб, які перебували в контакті з хворим, виділялося не більше 24 годин.
Серед що не медичних протиепідемічних заходів, які довели високу ефективність, відзначаються обмеження мобільності, суворе соціальне дистанціювання, а також винесення “першої лінії оборони” на місця, на рівень мікрорайонів, де до сих пір практикувалася перевірка температури і наявності захисної маски. Важливим заходом підтримки соціальної стабільності під час епідемії названа боротьба зі спекуляціями на ринках харчових продуктів і засобів індивідуального захисту. Спостерігачі визнають, що під час епідемії КНР вдалося ефективно запобігти спекулятивне зростання цін на продовольство і захисні маски.
Підвищена увага була приділена недопущенню паніки на хвилі поширення коронавируса. Для цього влада створила розгалужену багатоканальну систему інформування населення про епідеміологічну ситуацію. З 21 січня Госкомздрав КНР почав щодня публікувати зведення про епідемічну ситуацію в країні, з 3 лютого ці зведення почали перекладати англійською, а потім на російську та інші найпоширеніші мови світу. За час епідемії прес-канцелярія Держради КНР провела 160 з гаком прес-конференцій, на яких було дано відповідь на майже 1,5 тис. Нагальних питань.
Основним же перевагою КНР в боротьбі з COVID-19 названа висока здатність країни до мобілізації державних і суспільних ресурсів на боротьбу з кризою. Так, термінова мобілізація медичних засобів дозволила скоротити терміни тестування на коронавірус нового типу з двох днів до 4-6 годин. У найбільш постраждалій від епідемії провінції Хубей число щодня проводяться тестів зросла з 300 в січні до 50 тис. В середині квітня. Держава терміново розвернуло 83 дослідницькі програми, націлені на боротьбу з коронавирусной інфекцією. Вони вже приносять свої плоди: у КНР до клінічних випробувань схвалено 5 вакцин і 10 медичних препаратів від коронавируса нового типу. Були терміново розроблені і впроваджені протоколи лікування COVID-19 за допомогою засобів традиційної китайської медицини.
Державі вдалося мобілізувати фінанси, в стислі терміни зібравши 162,5 млрд юанів (близько $ 23 млрд) на боротьбу з вірусом. Завдяки цим коштам країні вдалося забезпечити 100-відсоткову доступність лікування від коронавирусной інфекції. Було запроваджено принцип “спочатку лікування, потім – оплата”, при цьому багатьох лікували абсолютно безкоштовно. На це китайське держава витратила чимало грошей. Середній розмір рахунку за лікування від COVID-19 по Китаю становить 23 тис. Юанів (понад $ 3 тис.), При цьому в важких випадках вартість може досягати 150 тис. ($ 21,5 тис.), А в критичних – мільйони юанів ($ 143 тис.). Примітно, що всі 100-тисячний і мільйонні рахунки китайська держава покрила повністю.
Оперативно на боротьбу з вірусом були мобілізовані представники держслужб. Так, в серці поширення епідемії – місто Ухань – в січні-лютому було направлено 346 медичних бригад у складі 42,6 тис. Медпрацівників. Всього лише за 10 днів в місті було розгорнуто 16 тимчасових госпіталів на 14 тис. Ліжок. По всій країні на перевірку температури та виявлення підозрілих випадків було оперативно мобілізовано 4 млн співробітників районних управ. Мобілізовано виробництво захисних масок, щоденний обсяг якого зріс з 5,86 млн на початку лютого до 200 млн до кінця квітня.
Високу здатність до мобілізації показало і китайське суспільство: на боротьбу з епідемією встали 8,8 млн волонтерів, по країні на протидію COVID-19 було зібрано 39 млрд юанів ($ 5,57 млрд) пожертвувань.
Висока здатність до мобілізації і оперативне реагування на епідемічну загрозу дозволили Китаю здолати невідомий досі вірус за чотири місяці. У Білій книзі зазначається, що з 29 квітня КНР перейшла зі стану “народної війни” з COVID-19 в режим “профілактики і контролю” захворювання. До того моменту стало очевидно і постепідеміческое відродження національної економіки. До кінця квітня була відновлена діяльність 99% великих підприємств, 88,4% середніх, малих і мікропідприємств. Відновлено здійснення 95% проектів державного значення.
Зі сторінок Білої книги Китай ще раз подякував міжнародному співтовариству за підтримку в найважчий момент поширення COVID-19. Гуманітарну допомогу Китаю в найважчий час надали 77 країн і 12 міжнародних організацій. Втім, і сам Китай в боргу не залишився. КНР надала гуманітарну допомогу 150 країнам і чотирма міжнародними організаціям, відправила 29 команд медиків для підтримки найбільш постраждалих від інфекції країн. У розпал пандемії Китай не зупинив експорт медичного обладнання та засобів захисту, з 1 березня по 31 травня поставивши за кордон понад 70 млрд масок, 340 млн протичумних костюмів, 115 млн пар захисних окулярів, 225 млн наборів для тестування COVID-19 і понад 40 млн інфрачервоних термометрів. Більш того, Китай виступив з рядом ініціатив фінансової підтримки постраждалих від коронавируса найбідніших країн. На ці цілі КНР протягом двох років виділить $ 2 млрд. КНР також призупинила обслуговування зовнішнього боргу 77 найбідніших країн з метою зниження їх фінансового тягаря. Ця допомога надається “без будь-якої політичної підоснови і без переслідування геополітичних інтересів”, підкреслюють автори доповіді.
Автори Білої книги роблять висновок, що “солідарність і співробітництво – найефективніша зброя для боротьби з пандемією коронавирусной інфекції”. Вони знову закликали міжнародне співтовариство згуртувати ряди для боротьби з COVID-19 і перестати використовувати пандемію як привід для зведення рахунків з політичними опонентами. “Ми виступаємо категорично проти політизації COVID-19. Загальний ворог людства – це коронавірусна інфекція, а не окрема країна або раса. Китай закликає міжнародне співтовариство відмовитися від забобонів, пошуку” цапів-відбувайлів “і політизації вірусу. Нам потрібно зміцнити солідарність, співпраця і відповідальність – тільки так ми доб’ємося перемоги над пандемією “, – наголошується в документі.
Експерти закликали винести політичні, економічні та гуманітарні уроки з нинішньої пандемії з тим, щоб більш ефективно протистояти майбутнім кризам в системі глобального охорони здоров’я. Автори Білої книги висунули ряд пропозицій щодо зміцнення глобальної системи охорони здоров’я, підвищення глобального “імунітету” до нових захворювань і супутнім їм проблем. Вони закликали до загального визнання принципу “людське життя – понад усе”, створенню стабільних міжнародних механізмів епідеміологічного моніторингу, раннього оповіщення, спільного реагування та оперативного збору коштів на боротьбу з глобальними викликами у сфері охорони здоров’я. “Китай закликає до побудови глобального співтовариства загального здоров’я”, – резюмують автори Білої книги.