Сьогодні, 13 червня, на своїй сторінці у фейсбук відомий шоумен,а тепер і політик, Сергій Притула заступився за Вакарчука, який пішов з Верховної Ради.
Так, у своєму дописі він написав наступне:
“Знаю, що ви чекаєте моєї реакції щодо вчинку Святослава Вакарчук.
Отже, що було ним сказано і зроблено за останній рік?
Перед виборами Святослав сказав журналістам: “Моя мета – привести до влади професіоналів, для яких державні інтереси і справедливість – понад усе”.
І виконав свою обіцянку.
Завів у парламент невелику, але досить фахову команду. За час перебування в парламенті депутати з фракції «Голосу» не «зашкварились»: не стали «тушками», не займалися кнопкодавством, не замовляли повій під час робочого дня, не обіцяли подати воду в Крим, щоб спростити життя окупантам і не рекомендували пенсіонерам продавати собак, щоб сплатити за комуналку.
Вакарчук говорив, що він хоче створити партію нового зразка. Не «класику» української політики, партію лідерського зразка, а партію однодумців.
Як наслідок:
Голова фракції «Голосу» в парламенті не Вакарчук, а Рахманін.
Голова партії «Голос» не Вакарчук, а Кіра Рудик.
Вакар зробив те, що обіцяв. І, залишаючись ідейним натхненником партії і, водночас, її рядовим депутатом – здав мандат. На його місце прийде інший фахівець.
Я вдячний Святославу за те, що він об’єднав стільки фахових людей, патріотів, дав їм поштовх, можливість працювати заради держави. Партія “Голос” відбулась. Святослав людей не тільки привів, але й дав їм можливість рухатись далі самостійно.
І тепер перед командою на чолі з Кірою Рудик стоять нові виклики. Попереду вибори у місцеві ради, вибори мерів по всій Україні. Буде гаряче. Але ми сильні і витривалі!
Що далі?
Чомусь так повелось, що партія в Україні – це, по суті, політична корпорація, це завжди про одну людину. Але “Голос” не є партією вождистського типу. Я розумію, що всі в Україні звикли до іменних блоків, партій влади, які припиняють своє існування, або суттєво втрачають позиції, як тільки змінюється президент і приходять чергові вибори. Ми бачили це на прикладах НДП, ЗаЄДУ, НСНУ, НФ, ПР і т.д.
Але “Голос” намагається задати інший стандарт політики – це не про особу, це про принципи і про наполегливість. Партія буде і надалі залучати до української політики гідних, рішучих, потужних людей.
Мені за таку партію не соромно.
Дякую за увагу.”
Багато людей обурилися на такий допис Сергія Притули і залишили наступні коментарі на його сторінці:
“Ви ср@лися разом…До кінця вірив, що Славко буде до кінця боротися з проросйськими силами в парламенті, які зараз нарощують теми….в мене просто не слів”
“Як би сумно не звучало, але у Голоса немає майбутнього, і як би саме Вакарчук займав би активну позицію, був би в центрі політичного життя, його б рейтинги росли б разом і з рейтингами Голос, бо на виборах ГОЛОСУВАЛИ не за Рахманіна, Рудик чи інших професіоналів (їх не знають), а саме за Вакарчука.”
