Відпрацювала вчителем два роки і забрала ноги зі школи, тому що дев’ять кіл пекла в порівнянні з цим – просто легка прогулянка. Основна проблема була в неадекватних батьках, а діти і бюрократія справа десята.
У мене бабуся була вчителем, відпрацювала в школі сорок років. Жодного разу не було такого, щоб на неї посміли підняти голос батьки або діти. Жодного разу. Я ж вислухала від якоїсь матусі вже на другому тижні роботи. Їй не сподобалося, що я неправильно поставила наголос у прізвищі її дочки. Дівчинка дуже засмутилася, у неї депресія, потрібен психолог.
Тут не дівчинці потрібен психолог, а батькам психіатр. Перед школою добре б перевіряти все сімейство на осудність. Тому що трапляються такі кадри, що реально починаєш боятися за своє здоров’я. За два роки я наслухалася про себе такого, що хоч стій, хоч падай. Чи не від дітей, хоча серед них унікумів теж вистачало, а от батьків.
В оцінках дітей чомусь зараз звинувачують саме вчителів. Чи не знайшли підхід, погано пояснили, що не перейнялися до дитини. Ви школа, ви педагог, ви повинні, ви зобов’язані. У мене таких дітей кілька десятків тільки в одному класі. Про який індивідуальний підхід йдеться? Я зобов’язана дати шкільну програму, все. Якщо дитина не хоче вчитися, це не мій головний біль.
Але на мене писали скарги директору, мені висловлювали в обличчя своє невдоволення, могли вночі написати якесь питання по урокам. Коли я зрозуміла, що починаю просто ненавидіти людей в цілому і дітей зокрема, я просто звільнилася зі школи. Тому що дістали.
Зараз я працюю репетитором і просто вражена, як змінюється ставлення. У школі ти пил на чоботях, а коли приходиш і займаєшся за гроші, то до тебе з повагою на ви і по імені-по батькові. Дуже дивна тенденція.
З нашого випуску з тридцяти чоловік у школі працюють троє, решта або навіть не сунулися туди, або спробували і втекли через якийсь час. Тому що нікому не хочеться, щоб про нього щодня витирали ноги зводили до презирства безсловесної істоти.
Тому мені дуже смішно читати питання, а чому у нас все педагоги такі вікові, де молодь. Молодь себе не на смітнику знайшла, щоб терпіти щоденні нервування за копійки. Самі довели до такого плачевного результату, дорогі батьки. Скоро самі будете своїх чад навчати. Це як на удаленке, тільки в рази гірше. Але, повторюся, самі винні.