facebook

Важкі портфелі та купа помилок: що не так зі шкільними підручниками та коли масово з’являться електронні

У шкільному портфелі – три тисячі сторінок і понад вісім кілограмів.

Важкий рюкзак із підручниками, де купа помилок. Такі реалії української школи. Проте половини підручників учням досі не видали. Уся ця купа проблем, яка так дратує протягом навчального року, схоже, має одне вирішення і держава розгадку теж знає. Але чому не поспішає школі допомогти?

Про це 12 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

КНИЖКОВИЙ ДЕФІЦИТ
Новий навчальний рік почався зі старими проблемами. Батьки нервово гадають, коли дітей знову відправлять на дистанційну. Й докуповують підручники, бо вистачило не всім.

Наталія Долнеко, мама семикласниці однієї із столичних шкіл, перераховує, скількох підручників не вистачило їхньому класу: “Українська література – 12 штук, 14 фізик, 15 історій, хімія – 9”.

У паралельних сьомих, каже, теж бракує книжок.

“Ходять чутки, що в цьому навчальному році надруковані не всі підручники. Придумали – за батьківські гроші покрити дефіцит книжок”, – каже мама семикласниці.

В інтернет-спільнотах батьки шукають порад, як оперативно придбати алгебру, історію чи хімію.

“За два дні до початку навчального року з’ясувалось, що на клас бібліотека може видати 50% підручників з основних предметів”, – написала в соцмережах матір школяра.

Допис жінки почали коментувати мами з різних регіонів. Не вистачило багатьом: “Львів, така сама проблема, підручників не вистачило на всіх”, “Запоріжжя. Дітям виставило підручників. Вчителям – ні. І так третій рік поспіль”.

Проблеми з підручниками в Україні тривають десятиріччями, каже Оксана Макаренко, мама і свівзасновниця громадської організації “Смарт країна”. І біда не тільки в хронічних запізненнях видавництв. Біда в середньовічних підходах до посібників.

“З цього букваря і математики почався наш рух. Буквар починався не з літер, а з великих текстів, які містили персонажі несучасні, якісь герої з Радянського Союзу. Підручник з математики містив 153 помилки на 148 сторінках. Там 12 на 12 поділити – 12, купа фактологічних, купа антинаукових. Трутень має зібрати мед. Ми зрозуміли, що не готові до того, щоб наші діти вчилися по таких підручниках”, – говорить Оксана Макаренко.

Активістка розповідає про книжки, за якими вчився її син 2013-го. Та за 8 років відверті наукові ляпи чи банальні технічні помилки нікуди не поділися.

Шукати помилки в шкільних підручниках стало своєрідною національною батьківською грою: підручник, у якому карта України була без Криму, у хімії для дев’ятого класу онкологію автор пропонував лікувати содою. У рекомендованому МОН підручнику для першого класу написали, що Київ був заснований у 19 столітті. А українські військові – у російській формі. У підручник зі всесвітньої історії за 10 клас потрапило фото актора Кіану Рівза замість відомого фото “Обід на хмарочосі”. А в українській мові для третього класу знайшли приховану рекламу мінеральної води.

В Україні є Академія педагогічних наук, спеціальний Інститут модернізації змісту освіти – ІМЗО, який і має відповідати за зміст та друк підручників. Та в установи брудна репутація ще з часів міністра Табачника – коли тендери на друк книжок вигравали потрібні видавництва, а книжки держава купувала ледь не по тисячі гривень за одну. ІМЗО активісти між собою прозвали ІМЗЛО. Ексочільниця МОН Лілія Гриневич намагалася той дивний інститут ліквідувати, але не вийшло. Інститут й сьогодні визначає, за якими книжками вчитимуться діти.

“Знову повернули процедуру конкурсного відбору підручників в Інститут модернізації змісту освіти, який 20 років закуповує ці підручники. Знову повернули конкурсну комісію, де 7 людей механічно рахують голоси, експертні висновки. Все зроблено знову, щоб повернути корупційну складову закупівлі підручників, щоб можна було закупити не кращий підручник, а той, який переміг на конкурсі”, – каже Оксана Макаренко.

Щоб потрапити на парти, підручник має пройти експертизу. Вона і є найбільшою бідою, вважає авторка численних підручників і посібників з історії, правознавства та етики Олена Пометун. Фах експертів сумнівний. Імена зашифровані. Час на експертизу мізерний.

“Пришлють три підручники і два тижні. Як може людина зробити експертизу за два тижні? Неможливо”, – говорить Олена Пометун.

У ритмі перегонів шкільні підручники не лише експертну оцінку проходять, а й взагалі пишуться.

“Робота методиста, який має скласти програму річну, далі зібрати колектив авторів, створення текстів, дизайн, верства, вичитка. І все це ми мали вкластися в 10-12 робочих днів! Як на мене, так підручник не пишеться! Так реферат не пишеться! І за цим підручником діти мають вчитися 5 років”, – говорить співзасновниця курсів англійської мови Наталя Лотоцька.

Але така процедура і вимоги МОН. І дарма, що вона вбиває на корню створення цікавих шкільних книг.

“Мало авторів розробляють з нуля. Зазвичай беруться старі тексти, старі ілюстрації і вони просто адаптовуються під нові програми. Видавництва зазвичай латають старі підручники, які у них були”, – зазначає Наталя Лотоцька.

Нові підручники з кожного предмета українські школи отримують кожні п’ять років. І це шалені гроші та підкилимні війни. Цьогоріч міністерство взялося передруковувати підручники для 4 і 8 класів та створювати нові для 5 класу за програмою нової української школи. Англійську для п’ятикласників взялася створювати команда Наталії, яка понад 10 років тому заснувала дитячі курси англійської мови. І вона біла ворона, бо намагається зруйнувати старі підходи.

“Я думаю, що у нас є всі шанси не пройти далі, бо ми зараз заходимо з ідеєю цифрового підручника – акцент на онлайн-ресурсах, розроблених, онлайн-тренажерах, вправах, відео, аудіо. Папір у нашому розумінні – це 10% від того, що отримають діти. Зараз електронний підручник вважається однією з сучасних інновацій. Ми підручник надрукували і він незмінний роками, а коли у нас є за цією рамочкою цифрова копія -вона може бути розширеніша, жива”, – пояснює Наталя Лотоцька.

РОЗУМНІ ПІДРУЧНИКИ
Підручники для 9 класу – це 14 книжок, три збірники задач з фізики, алгебри, геометрії, і два підручники з іноземних мов. Всього – понад 3 тисячі сторінок. І понад вісім кілограмів. А ось у гаджеті можна розмістити не лише ці паперові, а й тисячі інших яскравих, зручних інтерактивних книжок.

В одній з приватних шкіл столиці на уроці історії у 8 класі всі учні – з гаджетами. Жодних паперових підручників. Інтерактиви з гаджетами.

Учителька Новопечерської школи Леся Юрчишин, одна з кращих вчителів країни, вже давно на своїх уроках не використовує рекомендовані міністерством підручники, бо “діти жаліються, що вони написані неживою мовою, або мова, яка має дуже багато незрозумілих для них понять, термінів. Ти маєш відкрити і тобі захотілось переглядати цей підручник. Це і про якість паперу, і про розмір шрифтів, кольори. Дітям сучасним має бути красиво. Якщо красиво – вони затримуються і читають далі, якщо ні – ми їх втратили”.

Паперові підручники для дівчини це важко і незручно.

“Зручно переклюватися між текстом, свідченням учасників подій. Якби це була паперова версія – було б важче. Зручно робити замітки в онлайн-форматі, зручна підготовка до іспитів, зручно вставляти QR-коди, посилання”, – говорить учениця Новопечерської школи Злата Бєдарєва.

Тисячі учнів та вчителів лише мріють про такі сучасні інтерактивні підручники. Максимум, що пропонує держава сьогодні – незручні PDF-копії шкільних підручників. Тобто фактично мертвий перефотографований підручник. Виявляється, держава, яка платить за книжки і лише цьогоріч віддала за друк понад 500 мільйонів гривень, не має прав на макети підручників. Вони належать видавництвам. Така собі банальна корупційна хитрість.

“Мати права на оригінали макетів підручників це життєво необхідно і навіть PDF-сторінки, які держава має швидко розповсюджувати… Там можна виправляти помилки, а не передруковувати”, – каже ініціаторка ГО “Батьківський контроль” Зоя Звиняцьківська.

А все могло бути інакше, якби 2018-го розпочатий МОН експеримент зі створення електронних підручників не провалили. Тоді і гроші виділили – понад 40 мільйонів, і гаджети в пілотні школи закупили, і навіть перші електронні книжки створили.

Директор студії з розробки електроннихх підручників Євген Дубовик з колегами виграв державний конкурс й розробляв на замовлення міністерства підручник з мистецтва.

“Паперовий підручник ми перетворили на велику комп’ютерну програму, яка працює на великих тач-екранах, на Windows, на телефонах. Замість ілюстрації – чудові 3D-моделі. Нас пускали в оперу, в архіви, нам давали оцифровувати речі, які ніколи не були оцифровані. Ми це все вкладали в підручник”, – розповідає Євген Дубовик.

Але далі експерименту діло не дійшло. Розробники не отримали за роботу ані копієчки.

“Оцінювали роботу в 2 мільйони, але ми не бачили тих грошей жодних”, – каже Євген Дубовик.

І що найважливіше, створити таку програму для шкіл не дорожче, ніж друкувати мільйони паперових підручників. Та ще й змінювати їх кожні 5 років. Таку програму створять за два мільйони гривень. Друк одного паперового підручника обходиться від 50 до 120 гривень. Першачків 400 тисяч. Маємо 20 мільйонів. І це без транспортування. Наприклад, цьогоріч лише щоб розвести книжки, держава витратила 14 мільйонів гривень.

ФІНСЬКІ ПІДРУЧНИКИ
Шкільна освіта Фінляндії вважається одною з кращих. Перед кожним з учнів шостого класу на уроці математики в місті Гельсінкі – паперові підручники, а на цифровій дошці – вчителька Мірка Сілланпяя може гортати його ж електронну версію. Всі разом вирішують задачі.

“Коли ми замовляємо книжки на школу, нам також можуть надати всі діджитал-матеріали для використання в класі”, – пояснює вчителька.

Один підручник коштує 20-30 євро, як і в Україні. Обирають книжки самі вчителі.

“У школі ми маємо певний бюджет на підручники, і щороку ми з іншими вчителями обговорюємо, які книжки варто купити”, – каже Мірка Сілланпяя.

Підручники тут радше нагадують розважальні журнали, в них повно ігор та малюнків.

У підручнику з фінської мови та літератури відомий класичний твір “Семеро братів” написаний коміксами. Всі підручники мають спеціальну версію для вчителів. На одній частині сторінки все те ж саме, що і в учнів, на іншій – матеріали для вчителя. Там відповіді на завдання, і різні поради, наприклад, у що можуть пограти.

Кожен паперовий посібник має свою електронну версію, але до 6 класу дітям обов’язково видають паперовий. У 7 класі всі діти отримують комп’ютер в користування від школи, там вже можна користуватися електронними підручниками.

ЧОМУ ВСІМ УКРАЇНСЬКИМ ШКОЛЯРАМ НЕ ВИСТАЧИЛО КНИЖОК?
Чому всім не вистачило книжок? Коли нарешті зникнуть помилки в підручниках? Чому експеримент з електронними підручниками провадився? ТСН.Тиждень звернувся з цими запитаннями до керівника Інституту модернізації змісту освіти.

“Не вистачило дійсно коштів. Це 120 млн гривень. Але це підручники для 8 класу. У вересні переглянуть кошти і якщо нам дадуть протягом вересня, додрукуємо і розвеземо в школи”, – пояснив директор ІМЗО Євген Баженков.

Він обіцяє, помилки зникнуть, а підручники стануть сучаснішими. Вже восени запрацює нова відкрита процедура – експертиза шкільних підручників. Готується МОН і до запровадження електронних посібників.

“Електронний підручник має бути невід’ємним додатком до паперового, батьки і діти мають обрати, за яким вони навчатимуться. Таким чином кількість паперових зменшиться, а електронних зросте”, – каже Євген Баженков.

Звучить обнадійливо… Та це заслуга скоріше пандемії, ніж чиновницької ініціативи. Дистанційна освіта таки змусила державу думати про електронні, а отже інтерактивні сучасні підручники.

“Без реформи українського підручника реформи “Нова українська школа” не відбудеться. Бо більшість вчителів працює за підручником. І якщо підручник поганий, незрозумілий, з помилками, то і освіта така у дітей!”, – говорить Оксана Макаренко.

На жаль, 1 вересня 2021 року українці пішли в школу з державою в смартфоні та з непідйомним портфелем.

Автори: Оксана Радіонова, Галина Сергеєва

Джерело.

Загрузка...
Close