Заспокоїти дитину, вручивши їй ґаджет — нове правило сучасних батьків. Яскрава, постійно змінна картинка швидко «блокує» сльози і капризи. Але, як показують наукові дослідження, «зависання» в телефоні або планшеті призводить до порушення розвитку мови і роботи мозку у дітей.
Про те, як і чому потрібно обмежувати час перебування дитини в світі яскравих картинок, розповіла дитяча логопединя в клініці ISIDA Дар’я Максимівна Горбачова.
Особливості розвитку і функції усної мови
Від народження і до року життя дитина вивчає світ звуків — вслухається в розмови батьків і мультяшних героїв, агукає, кричить, лепече. Вимовляє короткі слова по складах — «ба-ба-ба», «ма-ма-ма».
У цей період, який називається довербальним, дитина вчиться відрізняти голос мами від голосу свинки Пеппи, голос людини — від голосу домашньої тварини. У неї формується розуміння значення слів і усного мовлення. Дитина виконує прохання: «зачини двері», «обійми маму», «погладь кішку».
З року до двох років дитина вживає в усному мовленні словосполучення і нескладні слова, наприклад, назва предметів, фруктів або тварин, використовує міміку, жести, дієслова, наприклад, «дай», «на» в значенні «тримай» або «візьми».
У три роки словниковий запас дитини збільшується. Вона розрізняє кольори, форми, розміри предметів. У промові може використовувати словосполучення і короткі фрази.
Перші три роки життя дитини — це сенситивний, тобто найбільш сприятливий період для формування розмовної мови. І саме в цей період дитина сильно потребує спілкування з батьками та однолітками. Чому?
Живе усне мовлення виконує три головні функції:
підвищує зацікавленість дитини у взаємодії з оточенням і зовнішнім світом;
сприяє вивченню своїх емоцій;
допомагає накопичувати позитивний досвід спілкування і далі розвивати усне мовлення.
Діалог із дорослим передбачає обмін репліками і емоціями. Якщо дитині не сподобається відповідь або запитання мами, вона не зможе поставити його на паузу або вимкнути, як екранного співрозмовника. Їй доведеться впоратися зі своїми емоціями, слухати, відповідати на запитання, робити висновки — тобто пов’язувати слова мами зі своїми діями, давати оцінку своїй поведінці і відчуттям в момент розмови. Мова — це не шаблонне запам’ятовування слів, а вміння підтримувати діалог, здатність висловлювати свої думки, використовуючи слова з відповідним і правильним значенням.
Якщо дитина мовчки кожен день спілкується з екраном планшета або телефона, їй буде нецікаво гортати паперову книжку, грати в «нудні» розвивальні ігри. І складно підтримувати діалог з живим співрозмовником, тому що інформація, отримана від екранного друга, не розвиває, а залишається набором звуків і незв’язаних образів. Звідси — затримка мовного розвитку.
За даними ЮНЕСКО, 93% сучасних дітей віком від 3 до 5 років щодня проводять біля екрану близько 4-4,5 години. Сумарно цей час перевищує час спілкування з батьками. Водночас із досліджень відомо, що кожні 30 хвилин, проведені в віртуальному світі, збільшують відставання в розвитку мови до 49%.
У залежних від ґаджетів дітей спостерігається:
неправильна вимова слів;
труднощі з вираженням своїх почуттів чи бажань під час комунікації з однолітками чи дорослими;
бідний словниковий запас;
щоденна необхідність користуватися ґаджетом від 1 до 3 годин на день;
плач або істерика у разі заборони скористатися ґаджетом;
погане розуміння прочитаної інформації у молодшому шкільному віці;
труднощі зі сприйняттям і запам’ятовуванням усного мовлення;
замкнутість і закритість.
Правила розумного використання ґаджетів
Правило перше і основне — обмежуйте або зводите до мінімуму час, проведений дитиною біля екрана телефона або планшета. Дітям у віці 3-5 років вистачить 15-20 хвилин в день.
Правило друге — контролюйте, що дивиться ваша дитина. Я раджу практикувати спільний перегляд розвивальних мультфільмів або відеороликів.
Правило третє — не заспокоюйте дитину ґаджетом, якщо вона, наприклад, відмовляється їсти кашу або тихенько посидіти, поки мама розмовляє з начальником. Так вона вчиться вами маніпулювати і не вчиться керувати своїми емоціями.
Правило четверте — проводьте з дитиною час. Розмовляйте з нею, разом грайте в настільні ігри, гуляйте в парку, читайте книжки, готуйте улюблені страви, прибирайте. Розвиток мовлення у дошкільника повністю залежить від батьків. За даними досліджень, близько 70% інформації про світ дитина дізнається до 5 років. В цей час вона вчиться ставити запитання, слухати співрозмовника, висловлювати свої думки, запам’ятовувати інформацію. І якщо до 5 років пасивна дитина була занурена у світ, де увагу утримувала яскрава і динамічна віртуальна реальність, її буде надзвичайно важко чимось зацікавити.
Правило п’яте — делікатно прищеплюйте дитині розуміння того, що ґаджет — це не іграшка, а пристрій, що дозволяє отримувати нові знання і обмінюватися досвідом.
Захистити дитину від ґаджетів в сучасному світі неможливо, та й не потрібно. Але можна навчити її правильно ними користуватися на благо собі без шкоди для психічного здоров’я і розумового розвитку.
Не перекладайте відповідальність за розвиток своєї дитини на розвивальні ігри в смартфоні, генетику або педагогів. Будьте терплячими і залученими в життя людини. яка підростає Основа всебічного розвитку — спілкування, розвивальні ігри, читання книг, малювання і т. д.