Якість дошкільної освіти тісно пов’язана з її головним агентом – вихователькою. Це характерна особливість будь-якої доглядової інфраструктури, де ключову роль грають саме ті, хто виконує роботу.
Тож, з однієї сторони, має бути ретельний відбір та критерії прийняття на такі посади, однак з іншої – гідні умови праці для персоналу.
Про рівень зарплат, навантаження та соціальну захищеність українських вихователів йшлося в дослідженні “Хто потурбується”. Воно показало, що більшість працівниць українських садочків отримують мінімальну зарплату, працюють понаднормово та постійно відчувають високий стрес. У ряді випадків йшлося про порушення чинного законодавства, яке, власне, і має запобігати подібним ситуаціям.
Тож виникає питання, наскільки законодавство є ефективним, чи відповідає воно європейським практикам та чи варто його змінювати. Спробуємо порівняти на прикладах близької до нас Польщі, а також найзразковішої в плані освіти – Фінляндії.
Як умови праці українських виховательок виглядають “на папері”
Умови праці українських виховательок регулює Кодекс законів про працю та закон “Про дошкільну освіту”. У ньому зазначається, що вихователем має бути “особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника”. Для роботи з дітьми персонал також має проходити регулярний медогляд. Іноді власним коштом.
Профільний закон визначає норми щодо кількості дітей у групі, максимальних годин роботи для педагогів, санітарних вимог, правил ведення господарської діяльності садочків та інше.
Відповідно до закону, педагогічне навантаження виховательок звичайних груп має становити 30 годин на тиждень (близько 6 годин на день). Для асистенток виховательок (“нянь”) – 40 годин на тиждень.
Однак, відповідно до опитування, більшість виховательок повідомили про непередбачуваність графіків робочого часу, необхідність працювати понаднормово чи навіть у вихідні. Це пов’язано з нестачею кадрів та регулярною необхідністю підмінити колег, а також великою кількістю паперової роботи.
Щодо кількості дітей у групі, то вона становить для найбільш поширеної вікової групи (від 3 до 6 років) 20 дітей. Для груп дітей до одного року, яких в Україні насправді майже немає, – 10 дітей. Для ясельних груп (від 1 до 3 років) – 15 дітей. В інклюзивних групах кількість та ж сама, але має бути не більше 3 дітей з особливими освітніми потребами.
Однак про порушення цих норм у опитуванні відзначили 39% матерів з великих міст. Загалом у 2019 році кількість дітей у дитсадках перевищувала число місць на 75 тисяч.
Втім, чи не найболючіша тема – рівень зарплати вихователів у дитсадках. Якби вони виплачувались відповідно до статті 61 закону «Про освіту», де посадовий оклад педпрацівника має стартувати від трьох мінімальним зарплатам, то сума цього року мала б сягнути 14 тисяч «чистими». Реальність натомість зовсім інша.
Відповідно до дослідження, станом на першу половину 2020 року середня зарплата виховательок складала 5 тисяч гривень “на руки”. При цьому медіана також складала 5 тисяч. Це означає, що половина опитаних отримували навіть нижчі зарплати. Зараз, зважаючи на ріст “мінімалки”, можна припустити, що зараз виховательки отримують приблизно 6 тисяч гривень.
Ще один важливий аспект – вихід на пенсію для педагогів. Раніше медики, освітяни та деякі інші працівниці бюджетної сфери могли піти на пенсію, маючи 25 років стажу. Тепер вимоги до віку зросли до 55 років, а вимоги до стажу в 2024 році сягнуть 30 років. Тобто, якщо раніше освітяни могли вийти на пенсію в середньому на 10 років раніше, ніж інші працівники, то зараз – на 5. Окреме питання – розмір пенсії. Якщо зважати, що здебільшого вони отримують мінімальну зарплату, то суми виплат теж будуть відповідними.
А ось позитивними законодавчими змінами останніх років можна вважати збільшення відпустки. Зараз вона становить для вихователів 56 днів. Однак, наприклад, для асистентів виховательок вона складає всього 28 днів. Хоча часто «няні» доглядають за дітьми нарівні з виховательками. До того ж опитані працівниці садочків часто розказували, що змушені цей час використовувати не для відпочинку, а для пошуку підробітку.
Україна:
Рівень зарплати – формально мав би становити 18, однак в реальності складає 6 тис. грн на місяць;
Тижневе педагогічне навантаження – 30 годин, однак внаслідок понаднормової та паперової роботи для половини виховательок воно більше;
Кількість дітей у групах 3-5 років – 20 на 1-2 дорослі людини, однак в ході опитування виховательки розповідали про 40 дітей на одну дорослу людину;
Відпустка – 56 днів;
Пенсійні та інші пільги – вихід на пенсію можливий в 55 років, однак виплати незначні.
Як законодавство регулює роботу вихователів у Польщі
Законодавство Польщі не розділяє окремо трудові права вчителів шкіл та вихователів дитсадочків. Тож висуває ідентичні вимоги. Так, на посаду мають приймати людину з вищою педагогічною освітою, яка дотримується основних моральних засад та відповідає за станом здоров’я. При прийнятті на роботу особа має надати довідку про несудимість. Відповідна вимога є і в Україні. Однак цікаво, що окремо прописано, що з 2017 року польські керівники закладів освіти мають перевіряти претендентів у публічному реєстрі осіб, засуджених за сексуальні злочини. Також до педагогічної діяльності не допускаються люди, що вчинили податкові злочини.
У Польщі діє досить складна система підвищення професійного статусу педагога. Від вчителя-стажиста та викладача за контрактом, коли трудові відносини є строковими, до призначеного та атестованого викладача з більш стабільними умовами та вищим окладом. Як правило, зі стажем умови забезпечення покращуються. Це можна зіставити з українськими надбавками за стаж чи категорію.
Так, рівень зарплат залежить від базової величини, яку щороку прописують у Законі про державний бюджет Польщі, та передбачених відсоткових надбавок:
для викладачів-стажів – 100%,
для вчителів за контрактом – 111%,
для призначених викладачів – 144%,
для атестованих викладачів – 184%
Станом на 1 вересня 2020 року мінімальна оплата праці вчителя у злотих становила 2800 -18400 гривень.
Щодо тривалості робочого часу, то у польських дитсадках він наступний:
25 годин на тиждень – для груп садочків з дітьми до 6 років;
22 годин на тиждень – для груп з дітьми 6 років (обов’язкова дошкільна підготовка);
18 годин на тиждень – у спеціальних дитячих садків та всіх типах шкіл;
педагоги, зайняті не викладацькою, а адміністративною роботою, зобов’язані працювати 40 годин на тиждень. Вчитель-методист в Україні, наприклад, теж працює більше – 36 годин.
Максимальне додаткове навантаження (наприклад, у разі заміни відсутніх колег) не має бути більшою за чверть основного часу (в Україні встановлено обмеження надурочних робіт у 120 годин на рік й 4 години протягом двох днів підряд). А для вихователів, які працюють за нормами 18 годин, не може перевищувати 27 годин. У разі необхідності працювати вночі кожна година оплачується вище на 15% (в Україні ця норма становить 20%).
Кількість дітей у державних садочках віком 3-6 років може бути до 25 чоловік. Однак разом з цим передбачена більша кількість дорослих – дві виховательки, або вихователька і дві помічниці.
Відпустка для польських виховательок складає 35 днів. Втім, відпрацювавши не менше 7 років, педагог має право на оплачувану відпустку тривалістю до 1 року з метою оздоровлення, якщо є відповідний висновок комісії.
Якщо говорити про пенсії для польських освітян, то там теж передбачена опція по виходу на пенсію за вислугу років. Умовою тут є 30 років стажу (при цьому необхідною є наявність 20 років спеціального стажу). На загальних підставах у Польщі можна вийти на пенсію у 60 для жінок і 65 для чоловіків.
Втім, тут також передбачені виплати для педагогів передпенсійного віку. За певних умов на них можуть розраховувати жінки після 55, а чоловіки – 60.
Польща:
Рівень зарплати – від 18,5 тис. грн на місяць;
Тижневе педагогічне навантаження – від 18 до 25 годин;
Кількість дітей у групі 3-6 років – 25 на 2-3 дорослі людини;
Відпустка – 35 днів;
Пенсійні та інші пільги – вихід на пенсію можливий в 60 років.
Що говорить про дошкільну освіту фінське законодавство
Значну роль у формуванні умов праці освітян у Фінляндії наряду з законодавством грають колективні договори. Їх розробкою займаються профспілки та представники роботодавців. І 95% штатних педагогів є їхніми учасниками.
Заробітна плата також узгоджується на національному рівні в рамках колдоговорів, які оновлюються кожні 1-3 роки. Конкретно для дитсадків вона узгоджена в Генеральному колективному договорі органів місцевого самоврядування.
Суми залежать від досвіду роботи, навантаження та кваліфікації. Фактична річна заробітна плата становить в дошкільній освіті 33 000 євро, тобто 2750 євро на місяць (у гривнях це понад 80 тисяч).
Для того, щоб отримати посаду вихователя у фінському садочку, потрібно мати педагогічну вищу освіту бакалаврського чи магістерського рівня. Процедура відбору вихователя включає, наприклад, письмовий іспит, перевірку здібностей та співбесіди, іноді групова ситуація та демонстрація навичок як частина вступного іспиту.
Кількість дітей у групах може бути різною і більшою мірою залежить від розрахунку дітей на одного дорослого.
для дітей 2-3 років – 1 дорослий на 4–6 дітей. У групі має бути 8–12 дітей.
для дітей 3–5 років – 1 дорослий на 6–10 дошкільнят. 12–20 дошкільнят у групі;
діти 6 років – 1 дорослий на 10-12 дітей, не більше 24 дітей в класі.
Тож, як правило, має бути не менше 2 дорослих одночасно. А часто присутні і 3-4 вихователів чи виховательок.
Робочий час працівників садочків не базується на навчальних годинах. Тижневий робочий час становить 38 годин 15 хвилин, з яких 13% (5 годин) має бути відведено на інші обов’язки, крім роботи з групами дітей. Це планування, оцінка та розробка завдань, а також батьківські збори, комунікація з колегами та освітніми центрами.
У дошкільній освіті для 6-річних дітей мінімальний час навчання вчителів становить 23 уроки по 45 хвилин на тиждень. Щорічна відпустка педагогів є такою ж, як у державних службовців – не менше 5 тижнів. На пенсію фінські педагоги виходять у віці 65 років. Розмір пенсії становить не більше 60 відсотків заробітної плати.
Фінляндія:
Рівень зарплати – від 80 тис. грн на місяць;
Тижневе педагогічне навантаження – 23-33 годин;
Кількість дітей у групі 3-5 років – до 20 дітей на 2-3 дорослі людини;
Відпустка – 35 днів;
Пенсійні та інші пільги – вихід на пенсію в 65 років.
Що показує порівняння
Якщо порівнювати законодавство України щодо дошкільної освіти з наведеними країнами ЄС, то збігів досить багато. А у чомусь на “папері” становище українських виховательок навіть краще.
Так, норми за кількістю дітей в групах досить схожі. В Україні вони навіть нижчі за польські. Однак навантаження на одного дорослого все ж або таке саме, або вище. Від українських виховательок вимагають той самий рівень педагогічної освіти, що і в ЄС – бакалаврський або магістерський рівень. Тижневе педагогічне навантаження для груп загального розвитку 3-6 років більш-менш близьке з проаналізованими країнами. Однак якщо у фінській системі, наприклад, фіксується і час підготовки до уроків, проведення батьківських зборів та інше, то у нас – ні.
Наші освітяни можуть раніше вийти на пенсію (втім, тут варто згадати про тривалість життя та рівень виплат), а от за тривалістю відпустки українські виховательки справді мають значну перевагу.
Однак головна і найбільш значна різниця полягає в рівні зарплат. В абсолютних цифрах він нижчий від польських у 3 рази, а від фінських – у 13 разів. Звісно, варто зважати і на середній рівень зарплат у країні. Однак навіть так у країнах ЄС зарплати виховательок становлять 80% від середньої. У нас – 55%.
Багаторічне недофінансування галузі, яке жодного разу за 20 років не перевищувало 1% ВВП, робить виконання більшості законодавчих вимог нереалістичними. Хоча вони цілком схожі з нормами ЄС.
Натомість в Україні намагаються розв’язувати проблему не збільшенням фінансування, а зміною правил. Наприклад, посиленням вимог до виховательок, що, зважаючи на їхні умови праці, виглядає знущанням. Це влучно зображено в іронічному коміксі “Робот-вихователька”, який був опублікований цього року до Дня вихователя в Україні. При цьому торішнє дослідження показало, що якраз кваліфікацію персоналу садочків батьки оцінюють досить високо – цілком задоволеними були 2/3 опитаних. А найбільше нарікань викликали якраз матеріальні речі – майданчики, приміщення, харчування.
Тож підвищення якості дошкільної освіти неможливе без адекватних видатків державі. І йти вони мають передусім на збільшення зарплат виховательок.