Цієї суботи християнський світ з піднесеннням святкував Різдво. В Україну це свято традиційо прийде із запізненням. Хоча дата 7 січня є політичною і дуже дивно, що Україна, яка обрала проєвропейський напрямок, досі святкує народження Христа разом з російською церквою, яка свого часу і виступила проти модернізованого Григоріанського календаря.
Фактично перехід на святкування Різдва з усім світом стримують страхи кліриків, що демонструє, на скільки консервативними є церковники в Україні, на скільки вони не дбають про ментальний розвиток пастви, а навпаки, діють виключно їй на угоду.
Коли ж українці святкуватимуть Різдво зі світом спробував спрогнозувати предстоятель ПЦУ Епіфаній, відповідаючи на питання Радіо Свобода.
– Стосовно святкування Різдва за григоріанським календарем. Держава зробила вже перший крок, зробивши цей день святковим, вихідним. Але ви говорили, по-перше, що ситуація на кордонах небезпечна і без того, а це призведе, очевидно, до ще більшого розколу. І все-таки це більше пов’язано з зовнішньополітичною ситуацією чи з традиціями всередині?
– Це найбільше пов’язано з традиціями всередині. Ми вже говорили і аналізували. Хоча в цьому році я спостерігаю, що немає такої активної хвилі обговорення святкування Різдва Христового. В минулі два роки, чи це було штучно створено, я пригадую, що в позаминулому році запустили мої цитати про те, що я не проти. Я насправді не проти переходу, але щоб це відбулося правильно. Треба мудро діяти.
В нас і так розділень є достатньо. Нас намагаються ділити і за мовою, і за релігією, за іншими якимись чинниками. Але ми покликані проводити, найперше, просвітницьку роботу.
Хоча ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити. Але традиція є традицією – укорінилася настільки, що якщо ми перейдемо, то в більшості випадків, я переконаний, храми 25-го будуть порожніми, а 7-го повними.
І тому треба, щоб народ все ж таки дозрів до цього, прийшов свідомо, і коли ми всі разом. Але цей процес поступово, як ми бачимо продовжується, збільшується кількість прихильних до зміни. Я думаю, що впродовж наступних 10 років ми побачимо, що ці цифри зміняться.
– Тобто років за 10 це зміниться, так?
– Будемо прогнозувати, що впродовж 10 років. А далі будемо бачити. Це важко так передбачити.
– Але ж традиції традиціями. Я згадую святкування Нового року. Це піст, але олів’є, шуби, холодці… Без цього не обходиться, очевидно, в більшості родин.
– Ну, так. До певної міри є порушення посту. І ми навіть обговорювали, в деяких помісних православних церквах є традиція, що на ці два дні, на 31 грудня і на 1 січня, церква може послабити піст або взагалі скасувати на два дні. Церква, як любляча мати, вона може діяти поблажливо. Як кожна мати, своїй дитині або дозволяє щось, навіть порушує певні правила, або, навпаки, діє інколи жорстко, згідно акривії, тобто точно згідно з правилами.
І тому церква в майбутньому може розглянути, якщо це буде соборне загальне рішення, щоб на ці дні, поки ми не перейдемо до новоюліанського календаря, послабити піст, щоб не було порушення. Бо, є зустріч Нового року, хоча це й не головне, багато хто не святкує цей день, але це є справді проблемою.