Посміють чи не посміють білоруські війська вдертися на територію України? Останнім часом ці питання звучать ледь не гучніше ніж в лютому і березні.
Північний сусід нині проводить масштабні військові навчання, які вже подовжували кілька разів. Білоруси брязкають зброєю в безпосередній близькості до нашого кордону, йдеться в ТСН.
«Ми були і будемо разом із братською Росією, наша участь у спецоперації мною визначена давно, у перший день початку цієї операції», – заявляв диктатор Лукашенко.
Поки його країна бере участь у війні виключно як плацдарм для російської армії і ракет, та віднедавна ледь не все білоруське військо – залучене до масштабних тренувань. Саме після подібних росіяни почали свою агресію.
Величезний міст через Дніпро підірвали в перший день великої війни, аби він не став іще одним коридором для ворожої бронетехніки. Тепер тут цілодобово чергують прикордонники. Кажуть, за увесь час білоруси лише одного разу зайшли на переправу, та й то, навіть не перетнули формальної лінії кордону на ній.
«На території Білорусі відбуваються військові навчання, які ми вже знаємо продовжені мінімум до 16 липня, проте прикордонники разом зі збройними силами контролюють державний кордон оперативно і готові надати повторну відсіч противнику у разі їхнього наступу», – каже заступник начальника Відділу прикордонної служби Дніпровське Артем Лазутін.
Тим часом прикордоння перетворюється в фортифікаційну лінію оборони- тут копають, укріплюють, мінують.
Серед українських бійців, які будують тут укріплення – є ті, хто має досвід нищення окупантської навали. «Джордан» розповідає про бій в селищі Количівка на початку березня. Інтенсивність вогню в зіткненнях була такою, що дула автоматів перегрівались.
Ці воїни, які вже одного разу вдало відбили наступ росіян, кажуть, якщо таки підуть і білоруси, їм тут буде іще пекельніше. «Це вже буде не раптом, ми готуємось до цього, в разі атак ми готові відбивати їх, це вже не буде так як у лютому місяці», – переконують бійці.
Окрім цього позиції вже готові, зброя краща, підрозділи злагоджені. «Настрій бойовий, ми досить натреновані, знаємо свої позиції, велком ту юкрейн, отримаєте по зубам», – кає боєць «Яша».
Підуть білоруси, чи не підуть, насправді – неважливо, запевняє командир роти «Афганець». Бо доля цієї війни уже відома і вони ні на що не зможуть вплинути. «Перспектива тільки одна, ми переможемо в цій війні, ми незламні, і перемога буде тільки за нам», – твердить він.