Аби врятуватися від війни, Валерія з Маріуполя спершу пройшла пішки з рідного міста до Новоазовська (майже 45 км).
Там вона пройшла російський фільтраційний табір, звідки дівчину відправили в Таганрог. З Таганрога росіяни відправили Валерію у Хабаровськ.
“Їхали жаxливі 9 днів”, – згадує вона.
Журналісти The New York Times записали розповіді українців, які пройшли російські фільтраційні табори.
Зараз Валерія вже в Естонії.
Як і інша жителька Маріуполя Людмила та її 5-річна донька. Після проходження російського фільтраційного табору вони провели в Росії 20 днів. Жінку з дитиною відправили в Тулу. Свої заощадження Людмила зрештою витратила на те, щоб добратися спершу у Санкт-Петербург, потім – в Естонію.
В Таллінні жінка живе на круїзному лайнері, де естонська влада облаштувала прихисток для українців, вимушених рятуватися від війни.
Людмила згадує історію з Маріуполя:
“Йде моя дитина, чумаза, 5 років дівчинці – місяць жила в підвалі. І ось зупиняється російський танк, вилазить російський солдат і дає моїй дитині булочку. Вона її хапає і їсть. Я не можу передати всі свої почуття. Кажу йому “Дякую”.
За що дякую? За те, що дім твій зруйнували, твоє життя?”