Міністр оборони може перейти на іншу посаду в уряді.
Зміст
Хто може очолити Міноборони
Реакція Резнікова на можливе звільнення
Скандали у Міноборони
Міністр оборони України Олексій Резніков може бути вже цього тижня відправлений у відставку на фоні корупційних скандалів у відомстві. Народні депутати активно обговорюють можливі кадрові ротації в Кабміні і називають кандидатів на посаду голови Міноборони. Втім, останнє слово має сказати президент України і верховний головнокомандувач Володимир Зеленський.
ТСН.ua зібрав подробиці щодо можливої відставки Резнікова.
Хто може очолити Міноборони
Один з перших про заміну міністра оборони повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його інформацією, на місце Резнікова розглядається кандидатура Кирила Буданова, який наразі очолює Головне управління розвідки Міноборони.
“Міноборони може змінити очільника. Поки говорять, що ним стане Кирило Буданов з ГУР. Мені здається він є ефективним на свої посаді зараз, але як є”, – повідомив Железняк.
За інформацією “Української правди”, наразі команда президента роздумує, куди перевести Резнікова, адже “ні в кого в ОПУ немає сумнівів, що він повинен залишитися в команді”. Як повідомляє видання, розглядається варіант, що Резніков стане новим міністром юстиції, а чинного міністра Дениса Малюську можуть відправити послом в одну із європейських країн.
Згодом голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді Давид Арахамія підтвердив, що керівник ГУР генерал-майор Кирило Буданов очолить Міністерство оборони, “що абсолютно логічно для воєнного часу”.
За його словами, Резніков переводиться на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості “для посилення військово-промислового співробітництва, враховуючи його експертизу по “Рамштайну” й необхідність “підняти” міністерство, яке повинно робити більше”.
Реакція Резнікова на можливе звільнення
Між тим, сам Олексій Резніков повідомив, що йому не надходило пропозицій очолити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
“Це для мене є новиною. Зі мною жодної розмови про Міністерство з питань стратегічної промисловості не відбувалося з президентом України, верховним головнокомандувачем”, – заявив Резніков.
Він додав, що відмовився б від такої посади, оскільки не має необхідного досвіду і знань, щоб якісно виконувати цю роботу.
Також міністр оборони зауважив, що “жоден чиновник не вічний у кріслі”.
“Рішення, бути мені міністром оборони або не бути, ухвалює одне людина – верховний головнокомандувач і президент України Володимир Зеленський, згідно з Конституцією. Він дає подання на призначення, а Верховна Рада призначає. Тому тільки за рішенням президента України, я ухвалюватиму ті чи інші рішення, а далі робитиму те, що мені запропонує глава держави”, – сказав Резніков.
Він також пообіцяв у разі звільнення підтримати свого наступника і за потреби надати йому поради і консультації.
Скандали у Міноборони
Розмовам про відставку Олексія Резнікова передували гучні скандали в Міністерстві оборони.
21 січня в Мережу потрапили документи, згідно з якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.
Своєю чергою, Міноборони заявило, що “відомості щодо змісту закупівель послуг харчування, які набули поширення в публічному просторі, розповсюджуються з ознаками навмисних маніпуляцій та вводять в оману”.
Результатом скандалу стала відставка заступника міністра В’ячеслава Шаповалова. Також із посади було звільнено директора департаменту закупівель Богдана Хмельницького. 1 лютого СБУ вручила підозри Хмельницькому і Шаповалову.
У СБУ також повідомили, що викрили “ексначальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони на розтраті понад 100 млн грн державних коштів”. За матеріалами слідства, цей посадовець закупив для ЗСУ майже 3 тис. неякісних бронежилетів на понад 100 млн грн.
Крім того, подав у відставку очільник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександр Лієв.
Антикорупціонер Віталій Шабунін оприлюднив інформацію, що Лієв підтримував незаконний “референдум” у Криму і висловлював проросійські погляди. Також Шабунін звинуватив чиновника в корупції. Лієв заявив про інформаційну кампанію проти себе, після чого написав заяву про звільнення.
Своєю чергою, Головне управління розвідки Міноборони 27 січня попередило, що очікує найближчим часом “широкої інформаційно-психологічної спецоперації з дискредитації низки представників українського військовополітичного керівництва”. У ГУР спрогнозували, що така кампанія буде спрямована проти низки керівників силових структур, включно з Резніковим, відбуватиметься у вигляді “вкиду” сфабрикованих матеріалів до українських та міжнародних ЗМІ. Метою таких ІПСО в ГУР назвали спробу “посіяти невпевненість в оборонних спроможностях нашої держави серед українських громадян і міжнародних партнерів” та підірвати довіру до України.