В Україні активісти та екологи заявляють, що працівники держлісництв і “чорні лісоруби”, прикриваючись документами на вирубування сухостою, знищують здорові ліси Карпат. Це може призвести до справжнього екологічного лиха.
За загальної площі українського лісу майже в 10 млн гектарів, карпатський ліс – це 2,2 млн га. Однак лісівники стверджують, що причиною, яка губить карпатські ялини, є ще й глобальне потепління, тому лісу необхідне санітарне вирубування, пише “КП в Україні”.
“Не знаю, кому вигідно поширювати інформацію про те, що в наших Карпатах йдуть масові вирубки, це неправда”, – заперечує Степан Папарига, лісничий Говерлянського лісництва у Рахівському районі Закарпаття.
За його словами, Карпати ще й всихають: не один-два десятка дерев, а майже 19 тисяч гектарів уражених лісів у Закарпатській та Івано-Франківській областях. Здебільшого це стосується хвойної породи дерев, а однією з причин нібито називають підвищення температури повітря приблизно на один градус.
“Зима була малосніжною, навесні ж було не так багато опадів, як треба було б для лісу. В результаті ялина сохне”, – говорить Папарига.
Він стверджує, що дерево не отримує необхідної кількості вологи і стає легкою здобиччю для шкідників. А оскільки зими в останні роки малосніжні й без морозів, то комахи прекрасно себе почувають, активно розмножуються та “точать” деревину карпатських ялинок.
Лісничий запевняє, що вони здійснюють санітарні рубки та вирізують тільки насадження господарського призначення, які є в кожному лісництві. А ще так званий “стиглий” ліс, де дерева вже переходять на стадію відмирання.
Зі свого боку активісти та екозахисники стверджують, що із санітарним вирубуванням лісу в Україні не все так чесно. Адже, пояснюють вони, прикриваючись цим видом діяльності й документами з Міністерства екології, будь-який лісгосп може незаконно рубати здоровий ліс.
“Це й роблять повним ходом, адже лісова галузь у нас наскрізь корумпована. Як ліс рубали, так і рубають. Хворими деревами лісівники прикриваються. І якщо попросити показати документи – покажуть, бо, зрозуміло, все домовлено. А знаєте, чим керуються під час рубки лісу? Вже обридлою поверхневою фразою “всихання дерев”, – розповідає українець Орест, який декілька років пропрацював в одному з лісгоспів, а тепер займається захистом лісів.
Він стверджує, що керівництво лісгоспів перекладає свою вину за вирубування лісу тільки на шкідників і глобальне потепління. Саме це зазначено в більшості дозвільних документів.
“Все начебто законно: поїхали, зрубали, поставили клеймо на пні і чіп на колоду, деревину продали (частину – офіційно, решту – нелегально), гроші отримали. Ось і все. А гроші в лісі “крутяться” великі. Так, за кубометр дуба – від 7 тисяч просять, за кубометр ялини – від 3 тисяч грн. Все залежить від якості деревини, на що вона піде – дрова або меблі. Уявіть: щорічно в Україні вирубують 40-50 тисяч гектарів лісу. А лише один гектар Карпат дає, за грубим підрахунком, 400 кубометрів деревини. Виходить, що з гектара лісу можна отримати мільйон гривень”, – пояснює Орест.
Водночас він підкреслив, що рятувати треба не тільки Карпати, оскільки в горах вирубування відбувається не в таких масштабах, як, наприклад, на Поліссі.
Висновки експертів
А ось еколог Андрій Смалій нагадав, що в листопаді минулого року президент Володимир Зеленський підписав закон, який представили як заборону суцільного вирубування лісів у Карпатах, але до цього документа у фахівців виникло багато запитань, зокрема й щодо санітарної вирубки.
Відповідно до закону, тепер її проводити дозволяється у разі пошкодження дерев шкідниками, після буреломів і вітровалів у високогірних (вище як 1100 метрів) лісах, там, де насадження захищають береги та селенебезпечні ділянки.
“Тобто дерева захищали схили таких небезпечних ділянок гір, а тепер їх можна рубати “пачками”. Що буде після такої санітарної вирубки? Повені й селеві потоки під час хорошого дощу. Не сперечаюся, санітарна вирубка лісу необхідна. Але підкреслю, що вона повинна бути поступовою, з інтервалом до 20 років, за які встигне підрости молодняк. А не суцільною, такою, що залишаються “лисі” ділянки в лісах”, – констатує Смалій.
