Стереотип про працьовитих німців повністю виправдався. За даними Eurostat, громадяни Німеччини віддають роботі майже сорок років свого життя – це один з найвищих показників в ЄС. А найкоротший трудовий стаж – у італійців.
Статистика, опублікована на сайті агентства, підігріла суперечку між “сіверянами” і “жителями півдня” про те, за чий рахунок треба рятувати економіки країн, що постраждали від “корони”.
В середньому жителі ЄС проводять на роботі близько 36 років – це на три з половиною роки більше, ніж ще два десятиліття тому. Довше за всіх триває трудове життя у шведів (42 роки) і голландців (41), за ними слідують данці (40) і німці (39,1). Італійці працюють в середньому на сім років менше, ніж жителі ФРН, – 32 роки. У п’ятірку “відстаючих” також увійшли Греція (33,2) і Польща (33,6). Зберігається і гендерний дисбаланс: європейські чоловіки протягом життя проводять на роботі більше часу, ніж жінки. Але якщо в 2000-му різниця становила сім років, то тепер – п’ять. Наприклад, в Іспанії трудовий стаж сильної половини збільшився всього на 0,3 року, в той час як прекрасної статі – майже на 9 років.
Автори запевняють, що їх доповідь не містить ніяких оцінок, а лише фіксує “активність громадян на ринку праці” за методикою фінських економістів. Тим більше що на цю активність впливає і рівень безробіття. Однак даними Eurostat не забарився скористатися голландський тижневик Elsevier Weekblad. Видання називає “збоченим” рішення про те, щоб Нідерланди внесли 30 мільярдів до фонду відновлення європейської економіки, в який Макрон і Меркель хочуть закласти 500 мільярдів. “Жителі півночі Європи і компанії, на які вони працюють, довше інших платять пенсійні внески і податки, але при цьому менше насолоджуються заслуженим відпочинком. Продуктивність праці в годину голландців і німців на чверть вище, ніж в Італії або Іспанії. Так що абсурдно відбирати гроші у “сіверян” і віддавати їх жителям півдня.