Подробиці життя незаконно увязнених та військовополонених українців в Оленівській колонії від тої, кому вдалося звідти вийти.
Саме 100 днів успішна маріупольська підприємиця, а тепер волонтерка Ганна Ворошева провела у місці, де загинули українські в’язні.
Про це 16 серпня йдеться в сюжеті ТСН.
“Світ завмирає від шоку. 29 липня В Оленівській колонії відбувається масове вбивство українських полонених. Спочатку окупанти твердять, барак було обстріляно українськими військами, згодом, брехню спростовують чисельні експерти і розслідувачі – десятки полонених загинули від вибуху, який стався в приміщенні приміщення. Зайвим доказом умисності злочину є те, що не постраждав жоден наглядач”, – розповідає кореспондент.
“Це дійсно терор, це дійсно жах, для всієї країни, таких героїв, які захищали собою просто собою, стояли не на життя а на смерть вийшли лише по наказу”, – зазначає сестра командира морських піхотинців Сергія Волинського (Волини) Тетяна Харько.
Лише за три тижні до трагедії Ганна Ворошева теж була увязнена в Оленівці.
Успішна підприємиця народилася і жила в Маріуполі.
“Я працювала декоратором, флористом. Я засновник компанії “Світ куль”. Дарували радість людям”, – згадує Ганна.
Після того, як Росія розв”язала повномасштабну війну, вона почала волонтерити та евакуювати людей з міста, яке тримало оборону проти окупанта. 27 березня її затримали на ворожому блокпості. Згодом вона опинилась в колонії.
“Були дні, коли просто не було їжі. їх було кілька.але страх, що її може не бути, залишається. сьогодні тобі приносять чверть хліба. а завтра одну восьму хліба. і потім 1/16 хліба”, – каже жінка.
Вона також згадує переповнені камери, постійний шум і крики закатованих…
4 липня – через сто днів увязнення – Ганна нарешті стала вільною.
“Наші родичі обірвали всі лінії “днровських”. Під колонією ночували матері.. писали листи”, – ділиться жінка.
Згодом Ганна сіла в літак до Нідерландів, де на неї чекали рідні.
Цього моменту прочитала страшні новини з Оленівки.
Будівлю, де стався вибух, Ганна добре памятає.
“Сама будівля знаходиться біля колонії. За загальним периметром.але це окремий бокс. Туди постійно відправляли увязнених на примусову працю”, – додала вона.
І саме там, за словами волонтерки, вирішили знищити тих, хто заважав чи не витримав катувань.
“Не всі витримали психологічно, побої. І були однострашними жертви всередині оленівки. Їх же треба було кудись приписати, щоб сховати всі ці випадкові непотрібні смерті”, – каже волонтерка.
Метою таких акцій є залякування українців і відповідно зменшення сил для опору агресії, вважають психологи.
Особисто боротьба Ганни продовжується. Вона відновлює своє колись ідеальне здоровя.
Ганна каже, що в колонії, на день ії звільнення залишалися кілька тисяч полонених українців. Про своїх чоловіків та синів нагадують світові і родичі оборонців Маріуполя.
У полку “Азов” російський удар по Оленівці розцінюють, “як акт публічної страти”. Та запевнили, що з’ясовують імена виконавців та організаторів розстрілу колонії, де перебували українські військові, здебільшого “азовці”.