На саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) президент Росії Володимир Путін зустрічався з лідерами Китаю, Індії, Туреччини та Ірану, а також спілкувався з главами колишніх радянських республік.
Під час саміту жодних реальних результатів Володимир Путін так і не досяг. І найголовніше – ніхто у Самарканді не підтримав путінського мілітаризму. Більше того, співрозмовники російського президента публічного говорили з ним про мир.
Путін, застрягши на конфронтації із Заходом через війну в Україні, неодноразово заявляв, що Росія не ізольована, тому що може переорієнтуватися на Схід, у бік великих азійських держав, таких як Китай та Індія.
Що про Путіна писала західна преса
Daily Telegraph пише, що Путін не змушував партнерів чекати на його прихід, як бувало в минулому. Цього разу очікувати доводилося йому самому.
“Спостерігачі зазначили, що Путін не мав своєї типової аури переваги на саміті, – пише британська Daily Telegraph. – У четвер він був змушений стояти і чекати на президента Киргизстану перед зустріччю на камери, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган теж на кілька хвилин залишив Путіна перед камерами самого”.
Ще один важливий момент, про який пише західна преса, – відсутність лідерів Китаю та Індії на вечірній зустрічі “без краваток”, організованій президентом Узбекистану Шавкатом Мірзієєвим.
Як пише Washington Post, зустріч Путіна зі світовими лідерами на саміті ШОС “дає росіянам корисний для Кремля сигнал про його, як і раніше, важливу роль на світовій арені”.
Але якщо Путін взяв участь у вечері та позував для спільної фотографії, Сі Цзіньпін вирішив відмовитись і від вечері, і від фотографування.
На зустрічі Путіна з індійським прем’єром Нарендрою Моді розбіжність була досить конкретною.
Моді відкрив зустріч промовою про необхідність “демократії, дипломатії та миру” та привітав можливість “обговорити просування на шляху до миру”. У діалозі з російським президентом Моді прямо заявив, що “нинішня епоха – не епоха воєн”.
Журналісти пишуть, що коли Моді зробив це зауваження, глава Кремля підібгав губи, глянув на ного, а потім подивився донизу, перш ніж торкнутися волосся на потилиці.
“Я знаю вашу позицію щодо конфлікту в Україні, ваші занепокоєння, які ви постійно висловлюєте, – відповів йому Путін. – Ми зробимо все для того, щоб це припинилося якнайшвидше”.
Зустріч Путіна з лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті ШОС була першою від початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого.
На ній спостерігачів зацікавило насамперед те, що російський президент публічно визнав наявність у Китаю “питань та занепокоєнь” щодо українського конфлікту.
Раніше Китай утримувався від критики російської агресії на міжнародних майданчиках, що й зазначив Путін, подякувавши Сі за “стриману позицію”.
Насправді ще до зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна сталася подія, яка довела, що Китай – не стільки союзник, скільки конкурент Росії. Перед прильотом до Самарканда голова КНР відвідав столицю Казахстану. На переговорах із президентом цієї країни Касим-Жомартом Токаєвим прозвучали його слова про гарантії суверенітету та територіальну цілісність Казахстану.
“У Самарканді російський президент був скоріше старанним прохачем, який визнає, що у Китаю можуть бути “питання і занепокоєння” з приводу війни, який обіцяє на них відповісти. Китайський лідер у своїй публічній промові говорив про “відповідальність великої держави відігравати провідну роль у привнесенні” стабільності у неспокійний світ” – і в цих коментарях можна побачити приховану критику”, – пише автор Washington Post.
Саміт, де відбулась зустріч президентів Китаю та Росії, продемонстував, що “провальна війна Путіна в Україні послаблює вплив Росії” в Середній Азії, пише британський аналітик Тімоті Еш. Він вважає, що замість Росії, більше впливу отримає Китай в Середній Азії, а також Туреччина на Північному Кавказі.