Білоруський диктатор висловив готовність допомагати окупантам, але свою армію кидати в бій не квапиться
Білорусь збільшила військову активність на тлі оголошеної Володимиром Путіним мобілізації в Росії і планів Кремля щодо приєднання нових окупованих територій України.
Самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко 23 вересня заявив, що не планує слідом за РФ оголошувати мобілізацію в країні. Але 26 вересня Лукашенко полетів у Сочі на переговори з Путіним, після чого пішли чутки, що вони обговорювали вторгнення в Україну з боку Білорусі.
На думку експертів, Лукашенко боїться втягувати свою армію у відкриті бойові дії, але готовий надавати усіляку допомогу російським окупантам і розміщувати на своїх території нові війська РФ. ТСН.ua з’ясовував, яким є рівень загрози для України збоку Білорусі і чи можливий новий наступ на Київ.
Військові приготування в Білорусі
27 вересня спільнота в Telegram “Беларускі Гаюн”, що моніторить військову активність в Білорусі, повідомила про підготовку країни до масштабного приймання військових ешелонів із Росії.
28 вересня міноборони Білорусі раптово вирішило перевірити бойову та мобілізаційну готовність військової частини, яка обслуговує аеродром у Мачулищах, куди раніше прибували російські літаки. Повідомляється, що навчання там триватимуть протягом місяця.
Один з лідерів білоруської опозиції Павло Латушко 29 вересня повідомив у Twitter, що Олександр Лукашенко погодився прийняти 120 тисяч російських вояків і готує мобілізацію в Білорусі.
“Лукашенко погодився розгорнути 120 тисяч військових протягом листопада-лютого. Білорусь зобов’язується додатково поставити 100 тис. мобілізованих. Лукашенко готується до повномасштабної війни”, – написав Латушко.
Своєю чергою, у міноборони Білорусі спростовують інформацію щодо мобілізації та заявляють, що повістки розносять нібито “через планові заходи”.
Чим Україна відповідатиме на плани Лукашенка
Українське керівництво уважно спостерігає за ситуацією в Білорусі, проте не драматизує ситуацію – мовляв, на північному напрямку у ворога достатніх сил для наступу немає, а якщо з’являться – отримають жорстку відсіч.
Зокрема, в Генштабі ЗСУ не виявили ознак формування наступальних угруповань ворога біля північного кордону, проте підтвердили, що РФ не полишає спроб втягнути білоруський народ у відкриту війну. Бригадний генерал Олексій Громов розповів, що на військових аеродромах Лунинець і Зябрівка триває підготовка до їх тривалого використання підрозділами РФ. Крім того, на території Білорусі продовжує дислокуватися російський зенітно-ракетний дивізіон С-400 і елементи ракетного дивізіону “Іскандер”.
Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що в Білорусі готують місця для розміщення 20 тисяч мобілізованих із Росії. Підрозділи використовуватимуть російську військову техніку зі складів на території Білорусі та РФ.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр каже, що Україна не може виключати жодних загроз з боку Білорусі, тому у відповідь продовжує навчання “Північний буревій”.
“Збройні сили, Національна гвардія, прикордонники відпрацьовують разом способи протидії тим загрозам, які там (у Білорусі – ред.) є. Тому, безумовно, цього виключати не треба, ми знаємо, наскільки президент Лукашенко залежний на сьогодні від Путіна. І ступінь цього впливу не можна переоцінити, тому що він надзвичайно великий”, – наголосила Маляр.
Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що Україна стежить за ситуацією:
“Ми спостерігаємо за маневрами в Білорусі і готові там до всього. Але я залишався б оптимістом, бо мені здається, що білоруси сильно не мотивовані воювати з Україною”.
На його думку, Лукашенко не хоче втручатися у прямий конфлікт.
“Тому ризик є, але його рівень я б не перевищував. Мені більше здається, що очільник Білорусі шукає баланс. З одного боку, йому треба демонструвати патрону (Володимиру Путіну – ред.), що він ніби якось із ним. Але з іншого боку, Лукашенко розуміє, що це може бути вже остаточний його фінал”, — пояснив Резніков.
Міністр оборони додав, що втручання Білорусі “означало б лише третій лендліз для України”.
Секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олексій Данілов, коментуючи загрозу вторгнення з боку Білорусі, заявив – якщо це таки станеться, то РБ отримає таку відповідь, на яку не розраховувала.
“Ми розуміємо, що Путін щодня тисне на Лукашенка, щоб той розпочав збройну агресію з боку Білорусі. Нам усе відомо”, – зауважив Данілов.
Чи можливий наступ на Київ
Позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович не виключив, що окупанти “можливо, що під Гомелем знову зберуться, спробують там щось зобразити на Чернігів і Київ”.
При цьому радник ОПУ переконаний, що можливий новий наступ на Київ зазнає краху – “якщо ми за місяць перемололи суперпрофесійні частини, що буде з мобілізованими”.
Військовий експерт Олег Жданов висловив думку, 20 тисяч мобілізованих росіян у Білорусі не вистачить для повторного наступу на Київ.
“20 тисяч – це дві дивізії. Дві повнокровних мотострілецьких дивізії. Але, скажу так, що для наступального угруповання – це дуже і дуже мало. Завдання дивізій – це 25 км углиб. Це їхнє максимальне завдання. І спрямування подальшого наступу. Тож казати, що ці дві дивізії становитимуть загрозу – ні. Але, я думаю, що у грудні почнеться масове перекидання військ…”, – зауважив експерт.
Жданов вважає, що Лукашенко буде уникати прямої участі в конфлікті, але надаватиме Росії боєприпаси, зніматиме зі зберігання техніку та забезпечуватиме всю інфраструктуру.
“Все буде, як у березні-квітні, поки війська РФ не втекли з-під Києва, але білоруські військові брати участь у цьому шабаші не будуть”, – додав Жданов.
Журналіст і політичний експерт Кирило Сазонов вважає, що Путін збирається перекинути до Білорусі велику кількість живої сили і вдарити по двох напрямках.
“Це Волинь – щоб обрізати постачання західного озброєння, і Київ – це його ідея-фікс, тому що тільки так можна змусити Україну вступати у перемовини”, – зазначив Сазонов.
На його думку, взимку, коли замерзнуть болота і стануть прохідними для техніки, слід чекати на “гостей”.