Відомий волонтер АТО на Донбасі Віталій Панич помер у реанімації Київської міської клінічної лікарні №4 – спочатку підозрювали коронавірус, проте причиною смерті став зовсім не він.
Його дружина Наталія відверто розповіла про те, як захворів чоловік, із чим довелося зіткнутися подружжю, й поділилася жахливими подробицями останніх днів його життя.
Стукали в усі двері
Віталій Панич захворів 25 травня – все почалося з підвищення температури до 38,5.
“Ми звернулися до терапевта (у мене був укладений договір, у чоловіка – ні), вона порадила їхати до лікарні, оскільки симптоми були як за коронавірусу. Ми подзвонили в швидку допомогу, але там пояснили, що в лікарні буде таке ж лікування, як і вдома – збивати температуру й пити ліки від кашлю. За словами медиків, вагомих причин лягати в лікарню не було”, – зазначила жінка.
Пара вирішила підстрахуватися, і 30 травня Віталію зробили рентген легень у “Борисі” – все було добре. А 1 червня в чоловіка дуже розболілася голова.
“Ми подзвонили терапевтці (Віталій вже уклав договір) і вона дала нам направлення до лікарні. Викликали швидку допомогу – медики ретельно оглянули, послухали чоловіка, виміряли рівень сатурації (насиченість крові киснем). У підсумку призначили антибіотик і аерозоль для горла, оскільки в чоловіка вже був тонзиліт. Лікар сказав, що не бачить ніяких страшних причин для госпіталізації – запалене горло і все”, – розповіла Наталія.
Віталій продовжив лікування вдома, однак його мучив сильний головний біль, і подружжя знову звернулося до лікаря.
“Ми взяли в терапевтки направлення, щоб зробити знімок голови. Після цієї процедури вирушили на консультацію до лора. За результатами знімка й ретельного огляду лікарка сказала, що не бачить причин для високої температури, яка трималася в мого чоловіка 10 днів. А температура вже підскочила до 39,3”, – додала Наталія.
Подружжя відправили до уролога, але й цей лікар, ознайомившись із результатами аналізів і УЗД, не прояснив ситуації. Сказав, що є мінімальні відхилення, проте запалення немає, і він теж не бачить, що може дати таку високу температуру.
Наступною була консультація в пульмонолога. Після огляду медик сказав, що з боку легень проблем немає, проте не заперечив імовірність прихованої пневмонії. І порадив звернутися до лікарні, оскільки були погані показники крові.
Надія, а потім погіршення
Подружжя приїхало до Київської міської клінічної лікарні №4 – Віталія поклали в інфекційне відділення.
Йому відразу ж призначили лікування, і 4 червня волонтер сказав дружині, що за всі ці дні він жодного разу не відчував себе так добре. Так було й 5 червня. Однак увечері його перевели в реанімацію.
“Чоловік зателефонував мені і сказав, що потрібно купити ліки – до цього в інфекційному відділенні ми взагалі нічого не купували. Я придбала все за списком, який дали мені лікарі, принесла. А потім Віталію вирішили поставити катетер. Він не хотів, пояснював, що він не лежачий, може сам сходити в туалет. Призначили і проносні… І почалося нерозуміння. Чоловікові ніхто нічого не пояснив, а він сприйняв це болісно. Не було нормальної комунікації між лікарем і пацієнтом”, – поділилася Наталія.
І почалося нерозуміння. Чоловікові ніхто нічого не пояснив, а він сприйняв це болісно.
Потім Віталій попросив підігріти йому їжу, проте отримав відмову: мовляв, мікрохвильовка не для хворих, а тільки для медперсоналу. Непорозуміння зростало.
“Наступного ранку, коли прийшов лікар, вони знову посперечалися з Віталієм. Тоді реаніматолог приніс папір – відмову від лікування – і мій чоловік її підписав. Я вважаю, що лікар не мав права таке робити – з такими аналізами, які були в чоловіка. Він був змучений, звичайно, міг нервувати. Йому могли дати якісь заспокійливі й далі продовжити лікування”, – зі сльозами говорить вдова.
Наталія підкреслила, що Віталій точно не був ініціатором письмової відмови.
“Чоловік зателефонував мені і сказав: “Мене виганяють”. І потім йому ніякої допомоги не надавали. Я ходила з відділення до відділення і просила, щоб йому поставили хоча б крапельницю. Справа в тому, що після підписаної відмови – все, тільки додому. Але в лікарні не хотіли навіть дати виписку з результатами аналізів, проведеним лікуванням тощо”, – додала Наталія.
Вдова розповіла, що зверталася до реаніматолога, просила дати переведення до іншого відділення.
“Раніше лікар сам говорив, що це буде необхідно – перевестися на лікування туди, де буде можливість зробити гемодіаліз.
Однак тепер реаніматолог сказав, що з таким ставленням він нам нічого не дасть, ніякого направлення
У Віталія вже була пневмонія, ниркова й печінкова недостатність”, – зазначила вона.
Помер у тій лікарні, з якої “вигнали”
Далі сталося те, що не вкладається в голові. Як розповіла подруга сім’ї Анна Майборода, після “вигнання” з лікарні Наталія, підтримуючи тяжкохворого чоловіка, спустилася з ним на вулицю. На виході з інфекціонки викликала таксі.
“Вони хотіли потрапити в Олександрівську лікарню, доїхали до Палацу спорту… Але їм пояснили, що до медустанови приймають тільки зі швидкої допомоги. Наташа зателефонувала на 103, але “швидка” привезла їх назад у 4-ту лікарню”, – пояснила Анна.
Через день Віталій помер. А потім розгорівся скандал. Виявилося, що після смерті волонтера в лікарні вкрали його документи і гроші. Друзі сім’ї кажуть, що оперативно відреагували поліцейські (відкрили провадження, почали розслідування) і співробітники прокуратури.
Експертиза показала несподіваний результат
Волонтер і голова правління ГО “Ініціатива +” Валентина Варава разом із вдовою Віталія 10 червня отримали результат експертизи, яка розкрила причину смерті.
Виявилося, що дало про себе знати старе онкозахворювання – в 2018 році чоловікові видалили нирку, проте два роки він почував себе добре. Уже під час розтину виявили некроз другої нирки. Нібито постраждали й інші органи.
Чи могли вчасно виявити причину різкого погіршення самопочуття і врятувати пацієнта – поки що більше запитань, ніж відповідей. Однак рідні та близькі Віталія стверджують: довго підозрювали коронавірус, але експрес-тест на COVID-19 і два ПЛР-тести виявилися негативними.
Керівництво лікарні “пішло на відмову”
Після моргу Наталія і Валентина вирушили на зустріч із головним лікарем КМКЛ №4.
Однак, як розповіла Валентина Варава, із вдовою керівництво лікарні не захотіло розмовляти – просили, щоб вона не заходила.
“Ми були шоковані. Керівництво лікарні повідомило, щоб вдова Віталія написала заяву, принесла ксерокопії, свідоцтво про шлюб, і тоді лікарня віддасть їй усі медичні документи. Я відразу зв’язалася з адвокаткою, яка пояснила, що усна заява прямого родича є підставою для надання медичної інформації. У цьому разі – про чоловіка Наталі, який помер у цій лікарні. Також приховують прізвище лікаря, який вів Віталія. Ось така страшна ситуація. Очевидно, в лікарні вибрали “честь мундира”, – додала вона.
З чим пов’язана така реакція керівництва КМКЛ №4, можна тільки припускати. На час виходу матеріалу не вдалося отримати коментар головлікаря.
Наталя повідомила на своїй сторінці в Facebook, що прощання з Віталієм відбудеться 10 червня о 18:00 у Храмі святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (Михайлівський собор).
“Горе, що ми сподівалися на фахівців, а потрібно було шукати допомоги серед друзів і підняти країну на ноги…Одинадцять діб жаху, пошуку медичної допомоги. Некомпетентність, байдужість, злодійство. Віталіка не стало. Немає мого чоловіка та батька моїх дітей”, – написала вона.