facebook

Що втратить Україна. Перспективи газової війни

Шанси на укладення нового контракту між Нафтогазом і Газпромом високі. Але сторони не хочуть поступатися один одному.

Україна і Росія досягли попередніх домовленостей щодо нового контракту про транзит російського газу через українську територію, але кінцевого варіанту немає, і переговори тривають, заявив виконавчий директор компанії Нафтогаз Юрій Вітренко.

Після нормандського саміту, на якому також було обговорено питання транзиту, прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив про можливість нової газової війни, якщо Нафтогаз і Газпром не укладуть угоду. Сторони сперечаються про терміни нового договору і про судові позови.

Газова війна: що втратять Україна, Росія і ЄС

Київ і Москва не можуть домовитися щодо двох основних газових питань. Перше – це терміни дії нового договору і обсяги поставок.

Росія хоче укласти контракт тільки на рік, оскільки в першій половині 2020 року планує запустить газопровід Північний потік-2, який постачатиме газ в ЄС в обхід України.

Україну не влаштовує такий варінт і пропонує укласти довгостроковий договір – близько десяти років.

Другий камінь спотикання – це позови Нафтогазу до Газпрому в Стокгольмському арбітражі. Детально – про камені спотикання в матеріалі Ультиматум щодо транзиту: Україна і РФ сперечаються про газ.

10 грудня прем’єр-міністр України заявив, що на нормандському саміті українська сторона домоглася свого завдання і зуміла вивести питання про транзит російського газу за межі дискусії про ситуацію на Донбасі.

Він також зазначив, що подальші переговори з Росією можуть виявитися непростими.

“Не домовилися про контракт, але це й не повинно було трапитися в Парижі. Україна буде домовлятися щодо газу далі, можливо – непросто, можливо – з “газовою війною”, – написав Гончарук на своїй сторінці у Facebook.

Прем’єр запевнив, що Україна повністю готова до такого конфлікту – українські сховища газу заповнені, а позиція Києва спирається на рішення Стокгольмського арбітражу і отримала підтримку Євросоюзу, тоді як ПП-2 ще не добудований.

“Нам потрібен довгостроковий контракт. Борг ми не подаруємо. Один з варіантів, який розглядається, – можемо прийняти борг газом”, – зазначив Гончарук, назвавши саміт у Парижі “однозначним дипломатичним успіхом” президента України Володимира Зеленського.

Напередодні сам Зеленський говорив про готовність піти на компроміс за рішенням арбітражу і взяти борг газом і зазначив, що новий контракт на транзит газу буде підписаний більш ніж на рік.

12 грудня український президент висловив упевненість, що до кінця поточного року Київ і Москва підпишуть угоду про транзит газу.

“Я бачу, що всі [сторони] налаштовані підписати договір. Тобто, зараз головне питання – в термінах цього контракту”, – сказав Зеленський, зазначивши, що Україні “дуже потрібен” новий контракт.

Однак, як сказав голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв, у Газпрому ще є “кілька нестандартних “козирів”, і перемогу України в газовому спорі святкувати рано.

Раніше виконавчий директор Нафтогазу говорив, що Україна “не може і не буде перекривати вентилі, припиняючи потік газу” в Європу.

13 грудня Вітренко повідомив журналістам про попередні домовленості з російською стороною.

“Йде продовження обговорення на різних рівнях. Ми продовжуємо обговорювати конкретику. Є попередні домовленості, і ми продовжуємо їх обговорювати. Кінцевого варіанту немає”, – уточнив він, відповідаючи на питання, чи є домовленість про підписання контракту з транзиту газу.

Як зазначає авторитетна російська газета Коммерсант, економісти говорять про високі шанси укладення контракту.

“Не виключено, що сторони підпишуть новий договір, як це часто буває, прямо перед боєм курантів”, – йдеться в статті.

Газова війна між Україною і Росією сталася в 2009 році і тривала 20 днів. Газпрому вона обійшлася в три мільярди доларів, Нафтогазу, за деякими даними, близько 740 мільйонів доларів.

Однак цього разу не тільки в України, а й в європейських сховищах є достатньо газу, щоб пережити конфлікт на всю зиму, навіть найхолоднішу. До таких висновків прийшли вчені з Інституту з вивчення економіки енергетики при Кельнському університеті, пише DW.

Вони проаналізували можливі наслідки для європейських споживачів припинення українського транзиту.

“У жодній з країн ЄС енергетична безпека не опиниться під загрозою, причому у всіх розглянутих сценаріях”, – заявив керівник авторського колективу Зимон Шульте.

Він вказав на нові трубопроводи на території ЄС, на нові термінали з прийому скрапленого природного газу, а також на зданий в експлуатацію в 2011-2012 роках газопровід Північний потік-1.

Однак країни Південно-Східної Європи, вказав учений, ще не достатньо інтегровані в європейську газорозподільну систему. Тому тут зростання цін на паливо виявиться істотним. Наприклад, у Греції газ може подорожчати на 45 відсотків, а в разі сильних морозів – на 56 відсотків.

Німецькі вчені також підрахували втрати України і Росії. Україна за три місяці недоотримає 500 мільйонів євро, Газпром – 3,4 мільярда євро.

Джерело.

Загрузка...
Close