В Україні на час воєнного стану роботодавцям спростили процедуру звільнення та дозволили укладати індивідуальні договори. Компенсація у разі звільнення залежатиме від того, як довго працівник працює в компанії.
Як пише UBR, роботодавець повинен під час розірвання договору обґрунтувати причину такого рішення. Крім того, законодавці запровадили кілька рівнів компенсації, залежно від терміну роботи співробітника на підприємстві.
Якщо звільнений пропрацював на посаді менше місяця, то мінімальний розмір компенсації становитиме половину мінімальної зарплати (3250 грн), від місяця до року – одну мінімалку (6500 грн). Після року роботи працівник може претендувати на 3 мінімальні зарплати (19 500 грн) як компенсацію за звільнення, якщо понад два роки – то на 5 розмірів (32 500 грн).
Компенсація за одностороннє рішення про звільнення також стала однією з обов’язкових умов індивідуального трудового договору, без якого він буде недійсним. Всього таких пунктів 16 (у тому числі умови та режим роботи, зарплата та тривалість відпустки).
Зрештою, зазначає директор громадської організації “Трудові ініціативи” Георгій Сандул, депутати прибрали з тексту норму, згідно з якою спірні моменти у взаєминах працівника та наймача, які не враховуються КЗпП, мають регулюватися цивільним, а не трудовим правом.
Ця норма, як пояснив експерт, де-факто ставила у рівні положення роботодавця та працівника під час суперечок.