Експерти зазначають, що найімовірніше курс гривні й далі продовжить спадати до кінця року, проте фахівці закликають не панікувати, бо існують щонайменше три можливі сценарії розвитку ситуації, яка склалася в Україні.
Як інформує “24”, серед основних факторів, які до кінця поточного року впливатимуть на курс гривні до інших валют, залишається емісійне фінансування дефіциту бюджету, тобто за рахунок “друку грошей”.
На тлі того, що Національний банк підняв облікову ставку до 25%, Міністерство фінансів не поспішає поміняти ставку для залучення коштів на вільному ринку.
Тому кошти в бюджет залучаються виключно за рахунок викупу державних облігацій Національним банком, пояснює керівник відділу аналітики Libertex Group Андрій Шевчишин.
Другий фактор, що впливає на курс гривні (і він де-факто є найсуттєвішим) – це міжнародна фінансова допомога. Вона надходить дуже повільно.
Три мільярди доларів фінансової допомоги від США, які нещодавно надійшли в бюджет України, – це найбільша сума за останній період. І це в той час, коли Україні потрібно від п’яти до семи мільярдів доларів щомісяця.
Менш очевидний, але не менш важливий фактор. Традиційної активізації ділового сезону з початком осені цього року не варто чекати.
Отже, не варто чекати сезонного збільшення об’ємів імпорту. Крім того, зменшення доходів населення пригнічує попит на імпортні товари.
Ці фактори сприятимуть укріпленню гривні, а точніше, це унеможливлюватиме коливання курсу гривні, спричинені панічними або спекулятивними настроями.
Впливатиме на курс гривні загальний ріст цін. Інфляція продовжує зростати. Мабуть ми певний пік пройшли.
Але зараз ситуація залежатиме, зокрема, від цін на енергоносії та можливого введення додаткових сборів на імпорт чи купівлю валюти, що може дати новий поштовх до росту інфляції.
Важливий фактор – воєнні ризики, можливі ворожі удари по енергетичній інфраструктурі в опалювальний період. Їх спрогнозувати майже неможливо.
Можна очікувати незначних перетоків ліквідності в регіонах України, але це серйозно не вплине на курс гривні.
“На жаль, ми не можемо бути впевнені в тому, що міжнародна фінансова допомога надходитиме вчасно і в необхідних об’ємах. І це важливий фактор, який впливатиме на макроекономічну стабільність України і курс гривні зокрема Можливі сценарії курсової динаміки”,- зазначив Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики Libertex Group.
Базовий сценарій розвитку подій передбачає подальшу девальвацію гривні. Під кінець року ми можемо мати 50 гривень за долар і більше. Все залежатиме від масштабів емісії та об’ємів зовнішньої допомоги.
Цей сценарій можливий саме за умови збереження статус-кво, коли фінансування бюджету значною мірою відбувається за рахунок емісії гривні, ставки розміщення держоблігацій залишаються низькими, вільна гривня не виводиться з ринку, не залучається достатньо внутрішнього капіталу. При цьому немає зовнішньої фінансової підтримки.
А ситуація на фронті кардинально не міняється на користь однієї зі сторін. За таких умов ми матимемо подальшу девальвацію гривні.
Але це лише один із можливих сценаріїв. Ситуація може змінитись. Багато залежатиме від ситуації на фронті. І тут потенційно важливий фактор – оптимізм інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх.
На динаміку курса гривні вплине також те, як Україна пройде опалювальний сезон. НАК “Нафтогаз України” стверджує, що газу достатньо. Але це значною мірою залежатиме від температурного режиму, стану інфраструктури та кількості споживачів.
Те, скільки зараз газу є в газових сховищах, скільки ще має бути закачано та по якій ціні, впливатиме на цінову ситуацію і курс гривні. При цьому варто розуміти, що вартість газу зараз майже космічна. І якщо нам його не вистачатиме, ми вимушені будемо йти на європейський ринок і купувати по спотовій ціні (ціні, за якою продаються реальний товар, цінні папери або валюта в даний час і в даному місці на умовах негайної поставки).
Без отримання достатньої зовнішньої допомоги знайти валюту для купівлі газу буде дуже складно. Зокрема, витрачатимуться золотовалютні резерви НБУ, що негативно впливатиме на курс гривні.
Дуже добре, що Мінфіну вдалось домовитись з міжнародними тримачами українського суверенного боргу про реструктуризацію виплат. Але варто пам’ятати, що той-таки НАК “Нафтогаз України” не домовився про реструктуризацію своїх боргів.
Має бути консолідована позиція НБУ, Мінфіна і Мінекономіки щодо впливу на макроекономічну ситуацію в країні. Так, Нацбанк міг би ще більше підвищити ставку рефінансування, Мінфін – підняти ставки за держоблігаціями, уряд – запровадити додаткові збори на імпорт чи купівлю валюти.
Негативний сценарій передбачає, зокрема, девальвацію гривні до 80 – 90 гривень за долар.
Позитивний сценарій можливий за умови стабілізації ситуації на фронті на користь ЗСУ. Це створило би оптимістичний імпульс як для західних партнерів України, так і для внутрішнього інвестора, стимулювало би економічне відновлення, ріст внутрішнього попиту і пропозиції.
Наступний чинник позитивного сценарію – сприятливі погодні умови в опалювальний період. За таких умов нам має вистачити наявного газу для проходження опалювального сезону, без необхідності покупки на зовнішніх ринках.
Укріпленню гривні сприяв би також черговий раунд приватизації, максимальне урізання видатків бюджету, контроль за лакшері-імпортом.
Крім того, Нацбанк консолідовано з Мінфіном мають підняти ставку до 28 – 30% (в залежності від темпів інфляції) і розміщати державні борги саме за цими ставками. Оскільки вкладення в державні облігації буде гарною альтернативою купівлі валюти, вільна гривня буде вилучатися з ринку, тим самим зміцнюючи свої позиції.
За такого сценарію гривня може втриматись на рівні 40 – 45 за долар. А за позитивного інвестиційного клімату вже наступного року гривня може навіть ревальвувати. На жаль, це дуже оптимістичний сценарій і далекий від базового.
За прогнозом керівника департаменту аналітики Concorde Capital Олександра Паращія, через обмеження експорту товарів та значного “імпорту послуг” основним джерелом притоку валюти в країну залишатиметься міжнародна підтримка у формі кредитів та грантів, які НБУ та Мінфін будуть спрямовувати на валютний ринок для його балансування.
“Таким чином, ми очікуємо, що Нацбанк буде і надалі підтримувати фіксований курс гривні на поточному рівні, витрачаючи на це близько 2 мільярдів доларів на місяць. За умови міжнародної фінансової підтримки на рівні 2-4 мільярди доларів на місяць у такій ситуації міжнародні резерви НБУ зменшуватись не будуть, що має додати впевненості у курсовій стабільності та дещо послабити тиск на гривнюцитати експерта”,- зазначи Олександр Паращій, керівник департаменту аналітики Concorde Capital.
Якщо говорити про офіційний курс гривні, то поки що, стверджує співрозмовник 24 каналу, є всі підстави очікувати його незмінність до кінця року, звісно за умов відсутності поганих новин з фронту та стабільної зовнішньої підтримки українського бюджету.
При цьому готівковий курс іноземних валют, за відсутності поганих новин, буде скоріше зменшуватися, ніж зростати. До кінця року готівковий курс може залишитись в коридорі 38 – 40 гривень за долар, – прогнозує Олександр Паращій.
Що стосується уряду і Національного банку, – для них дуже важливо отримати гарантії офіційного фінансування дефіциту бюджету та підтримки золотовалютних резервів хоча би на три-шість місяців. Це може бути нова програма з МВФ чи конкретні гарантії стабільного фінансування від іноземних урядів, укладання валютних свопів між НБУ та західними центральними банками. Це би суттєво укріпило віру в стабільність як державних фінансів, так і української валюти.
На думку голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, навряд чи до кінця року з’являться нові фактори, що принципово змінять баланс попиту та пропозиції на валютному ринку.
“На сьогодні на міжбанківському ринку попит значно перевищує пропозицію. Нещодавня девальвація гривні цю проблему принципово не вирішила. Тож динаміка курсу буде залежати виключно від бажання та спроможності НБУ і надалі проводити інтервенції з тим, щоб повною мірою задовольнити надлишковий ринковий попит на валюту”,- вказав Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
Якщо ж суттєві дисбаланси на валютному ринку зберігатимуться наступні кілька місяців, то НБУ може вдатися до нового раунду девальвації гривні.
Проте на сьогодні складно прогнозувати, наскільки невідворотна це віддалена перспектива.
Що зараз відбувається з гривнею
З початком повномасштабної війни Росії проти України підтримання надійного та стабільного функціонування банківської та фінансової систем для максимального забезпечення обороноздатності країни стало першочерговим завданням Національного банку.
Тож НБУ зафіксував обмінний курс гривні до долара та запровадив низку адміністративних обмежень на валютні операції та рух капіталу.
Через зниження дієвості ринкових інструментів та невизначеність, спричинену бойовими діями, саме обмінний курс почав відігравати роль номінального якоря для стабілізації очікувань, стримування панічних настроїв, контролю за інфляційними процесами та підтримки стабільної роботи банків, зазначають в Нацбанку.
З огляду на виснажений війною потенціал експорту, значні потреби в забезпеченні обороноздатності, швидке відновлення імпорту та значне збільшення розрахунків мігрантів за кордоном, попит на валюту наразі значно перевищує пропозицію.
Тиск на валютний ринок, зокрема, зумовлений значним емісійним фінансуванням дефіциту бюджету. Так, в червні емісія грошей НБУ стала основним джерелом фінансування дефіциту. Монетарне фінансування бюджету в підсумку перетікає на валютний ринок.
За оцінками НБУ, майже 90% “емісійної” гривні за березень – червень потрапило на валютний ринок, що змусило НБУ збільшити обсяг інтервенцій. Але оскільки обсяг резервів обмежений та значно скоротився з початку року, фінансування бюджету емісійними коштами погіршує інфляційні та девальваційні очікування. Це призводить до підвищеного попиту на валюту та товари довгострокового користування, що відображалося у стрімкому зростанні імпорту.
У липні НБУ скоригував офіційний курс гривні на 25% та зафіксував його на новому рівні. Такий крок був потрібний для збільшення конкурентоспроможності українських виробників, зближення курсових умов для різних груп бізнесу та населення, а також підтримки стійкості економіки в умовах війни.
Фіксований курс гривні й надалі слугуватиме основним якорем стабілізації очікувань, зазначають в НБУ. Утім, у міру налагодження економічних процесів, НБУ повернеться до традиційних засад режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням.
Що вже зроблено НБУ
В ексклюзивному коментарі для 24 каналу в Національному банку запевнили, що наразі рівень міжнародних резервів є достатнім для забезпечення курсової стабільності, ураховуючи перспективи отримання міжнародної фінансової допомоги, поступове налагодження експортної логістики та зростання продажів експортерами, а також очікуване зниження попиту на валюту після курсової корекції.
Забезпечення курсової та макрофінансової стабільності в тривалій перспективі залежатиме від економічної політики країни в цілому. Національний банк перебуває в активному діалозі з урядом, парламентом та іншими органами влади щодо впливу інструментів економічної політики на грошово-кредитну сферу. Важливими кроками в напрямі забезпечення курсової та макрофінансової стабільності є звуження дефіциту бюджету, заміщення емісійного фінансування ринковими залученнями та зменшення імпорту, зокрема за рахунок додаткового його оподаткування,– зазначають в НБУ.
Там також нагадали, що вже зроблено на ниві боротьби за макроекономічну стабільність та міцність національної валюти протягом червня – липня.
Так, як вже зазначалось, НБУ підвищив облікову ставку до 25% річних. Відповідне рішення позначилося у зростанні ринкових ставок за гривневими інструментами, у тому числі за депозитами та ОВДП, зокрема – на вторинному ринку. НБУ очікує, що імпульс від підвищення облікової ставки і надалі сприятиме зростанню дохідності за відповідними інструментами.
Підвищення ставок за гривневими депозитами та ОВДП зробить їх привабливішими інструментами для заощаджень, ураховуючи, що вищі ставки даватимуть змогу українцям захистити свої гривневі кошти від інфляції. Це сприятиме частковій переорієнтації попиту на готівкову іноземну валюту або імпортовані товари довгострокового використання у гривневі інструменти,– сподіваються в центробанку.
НБУ дозволив банкам з 21 липня продавати громадянам безготівкову іноземну валюту з подальшим її розміщенням на депозит від трьох місяців (у межах щомісячного ліміту в 50 тисяч гривень). НБУ очікує, що це також сприятиме зниженню тиску на готівковому сегменті валютного ринку. НБУ дав змогу банкам продавати в готівковому сегменті половину від купленої в громадян з 13 квітня безготівкової валюти додатково до продажу придбаної з цієї ж дати готівкової валюти. Таким чином регулятор надав можливість банкам збільшити пропозицію готівкової валюти, що сприятиме подальшій стабілізації курсу.
Крім того, з 20 серпня НБУ надав право банкам продавати клієнтам банківські метали з фізичною поставкою у відділеннях. Таке рішення має сприяти частковій переорієнтації попиту на готівкову іноземну валюту в банківські метали. Також з метою мінімізації спекуляцій у готівковому сегменті НБУ з 29 липня посилив загальні вимоги до небанківських фінансових установ, які здійснюють обмін валют.