Чи можна хоча б уявити біль матері, яка втратила свою дитину? Дитину, яку вона ростила у любові та ласці, дитину, яка виросла і стала Героєм…
Весь день небо над Бучаччиною разом з усіма її жителями плакало за полеглим воїном 23-річним Андрієм Кобяковим.
У селі Заривинці молодого чоловіка провели в останню дорогу його рідні, близькі і земляки.
Андрій, попри те, що не проходив строкову службу, не вагаючись добровільно став на захист України після проходження спеціального навчання у Німеччині.
Як повідомляє Бучацька міська рада, на початку листопада під час виконання бойового завдання поблизу Макіївки Луганської області хлопець пропав безвісти. Рідні до останнього сподівалися знайти Андрія живого, однак дива не сталося.
У скорботі плаче згорьована мати, не можуть змиритися з важкою втратою рідний брат, бабуся з дідусем, численні родичі та друзі.
Важко нині знайти слова розради для них.
