Сусіди пригадують, як гинули люди.
У перший день проведення ексгумації тіл із понад 400 могил в Ізюмі розкопали та відвезли на експертизу тіла 22 місцевих мешканців, та братську могилу військових ЗСУ, в якій поховали 17 воїнів, йдеться в ТСН.
Ізюм був під щоденними обстрілами упродовж 5 місяців. Із перших днів повномасштабної війни росіяни обстрілювали місто з усіх видів озброєння – танків, артилерії, бомбардували з літаків.За попередніми даними, майже тисяча мирних жителів загинула за цей час. Деякі – на очах у найрідніших. Намагаючись знайти бодай якесь укриття від снарядів окупантів, люди ховалися в підвалах будинків.
Але навіть це не могло їх урятувати. В Ізюмі гинули цілими родинами. Так сталось і з родиною Столпакових – Олена та Дмитро разом із двома доньками, батьки Олени – Олександр та Тетяна Жихареви з дочкою Марією теж були там. Вони мешкали одному домі.
9 березня після чергового авіаудару в будинку буквально зник середній під’їзд, силою удару його зруйнувало вщент. Саме під ним і був підвал. У цей день родина Столпакових перестала виходити на зв’язок.
Місцеві жителі кажуть, іще кілька днів потому з-під руїн чули чийсь стогін. Та розбирати завали під залпи снарядів було неможливо.
Масштаби звірств росіян на Харківщині весь світ дізнався лише після звільнення міст Збройними силами України. Серед пів тисячі захоронених у лісі неподалік Ізюма – саморобні хрести з табличками всієї родини Столпакових і Жихаревих. Їхні сусіди, яким вдалося вижити, згадують моменти загибелі людей. «У їхньому під’їзді не було підвалу і вони були в сусідньому під’їзді по центру, куди припав сам удар. Там дуже багато було людей, вони там усі разом були – від 40 до 60. Поки не побачила ці списки, я перевіряла, коли Олена була в Мережі – 7 березня востаннє», – каже сусідка Юлія.