За словами педагогів, відсутність “живого спілкування” значно впливає на успішність дітей.
Як урятувати знання дітей – питання, що особливо загострилося з початком нового навчального року. Вчителі і учні зустрілися після спроб навчатися під час війни і літніх канікул. Понад половина педагогів говорить про те, що дистанційне навчання погано вплинуло на шкільні результати. Діти не повністю засвоюють математику, іноземну мову і хімію. Це дані опитування педагогів, учнів та їхніх батьків, проведеного Державною службою якості освіти.
Як вирішити проблему навчання, йдеться в ТСН.
Зокрема, 51% педагогів початкової школи у селі і 42% у місті вказали на погіршення результатів з математики. Так само думають 61% вчителів базової школи у селі та 45% відсотків у місті.
На думку вчителів, погіршилися також знання української мови, фізики та астрономії. І впливає на такий результат, кажуть педагоги, насамперед відсутність “живого спілкування”. Також вони вважають проблемою невміння учнів вчитися самостійно.
Але як навчити цій самостійності малюків, які тільки-но пішли у свої перші і другі класи? В ситуації, коли батьки – мусять бути на роботі! Але українці не здаються і тут. І вже придумали варіанти, як вирішити Цю складну шкільну задачку.
Олексій – директор школи у селі Луб’янка, що поблизу Гостомеля, на Київщині. Показує що залишили по собі росіяни. У його школі до кінця березня жили окупанти. Мабуть офіцери, гадає директор, бо школа майже не пошкоджена.
В кабінеті інформатики було 11 повноцінних комп’ютерів, сучасних, з доступом до Інтернету. Усі комп’ютери і ноутбуки вчителів забрали рашисти. Натомість у підвалі лишили пральну машинку. Мабуть не влізла. Власника поки не знайшли.
Попри втрату техніки, директор радіє, бо діти знову прийдуть навчатися. Є очна форма навчання, дистанційна, сімейна – коли діти вчаться дома і екстернат, а також педагогічний патронаж.
Сімдесят дітей вчитимуться в школі, а 40 – дистанційно. Наталя не наважується відпускати свого другокласника Кирила до школи.
“Я не впевнена, що він зможе висидіти час у бомбосховищі під час повітряної тривоги. Бо дитина з особливими освітніми потребами, він на слухових апаратах. Він або злякається дуже сильно, або…”, – говорить мати другокласника Наталія Петрушевська.
Коли лунає повітряна тривога, то мама бере Кирилка за руку і йде у підвал свого будинку, який він знає. І Наталі так спокійніше.
Окрім того, що дітям важче засвоювати матеріал, вони ще й страждають від того, що не спілкуються з іншими дітьми і менше рухаються.
“Офлайн – критично необхідний для маленьких дітей, для початкової школи. Бо є дослідження, які говорять, чим старша дитина, тим вона краще опановує дистанційне навчання. Для маленької дитини – офлайнове навчання, прямий контакт з дорослою людиною, з однолітками є абсолютно необхідний”, – пояснює освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Можна організовувати дітей на дитмайданчику або збирати їх у когось з батьків вдома. Журналістка ТСН Нелі Ковальська знайшла, здається, ідеальний варіант – коворкінг для дітей, які на дистанційці.
Тут діти не лише навчаються дистанційно або з педагогами. А й разом малюють, грають на музичних інструментах, і все це теж з викладачами. В розкладі у них є і прогулянка, і другий сніданок і обід.
“Дитина іде додому навчена, погуляна, нагодована, зі зробленими домашніми завданнями. І з класним настроєм”, – запевняє засновниця і директорка коворкінгу Олеся Корженевська.
Для дітей з освітніми проблемами, батьків волонтерів і військових – коворкінг безкоштовний. Щоб і для решти так було, гадає, що зможе обійтися донатами.
“Я сподіваюся, що у нас буде також можливість отримати якийсь грант для того, щоби зробити це у доступному форматі для тих, кому це дійсно потрібно”, – пояснює Корженевська.
Коворкінг став логічним продовженням літнього табору, який створила Олеся на базі школи аудіо-візуальних мистецтв. Тож це дуже добрий приклад для подібних просторів – гуртків, секцій тощо, де зараз мало або взагалі немає дітей, створити такий коворкінг для дітей, які на дистанційці.